Мета роботи – встановити вплив комплексу моногліцеридів органічних кислот на бар’єрну функцію кишечника, метаболічний статус і продуктивні показники поросят у період дорощування.
Об’єкт дослідження – бар’єрна функція кишечника та метаболічний статус поросят у період дорощування за впливу комплексу моногліцеридів органічних кислот.
Предмет досліджень - мікробіом кишечника, молекулярні маркери, експресія білків щільних контактів ентероцитів, інтенсивності імунних та апоптотичних процесів, біохімічні показники крові й продуктивність поросят у період дорощування за впливу комплексу моногліцеридів органічних кислот.
Наукова новизна отриманих результатів. Наукова новизна роботи полягає у поглибленні уявлень про вплив комплексу моногліцеридів органічних кислот на бар’єрну функцію кишечника та метаболічний статус поросят у період дорощування. Уперше обґрунтовано, що вплив КМОК реалізується через комплексну перебудову функціонального стану кишечника, яка поєднує модуляцію мікробного середовища, підтримання цілісності кишкового бар’єру та зміну метаболічного профілю крові. Уперше встановлено, що вплив КМОК на бар’єрну функцію дванадцятипалої кишки поросят проявляється підвищенням експресії фібронектину, оклюдину та IFN-α (на 16,8–46,8%; Р<0,05–0,001) за одночасного зниження експресії IFN-γ і Casp-3 (51,5– 57,1%; Р<0,001), що свідчить про підтримання цілісності позаклітинного матриксу, посилення міжклітинних контактів, модуляцію локальної імунної відповіді та обмеження апоптотичної активності кишкового епітелію.
Поглиблено наукові уявлення про вплив кормової добавки КМОК на метаболічний статус поросят у період дорощування, що характеризується зміною білкового та азотистого обміну. Встановлено підвищення вмісту в сироватці крові загального білка на 9,1% у 56-добових та на 7,3%, концентрації глобулінів на 31,8%, а також зниження рівня сечовини на 16,5%.
Уперше охарактеризовано вікові та відділоспецифічні особливості мікробіологічної відповіді кишечника поросят на застосування суміші моногліцеридів органічних кислот. Встановлено зниження чисельності E. coli у різних відділах кишечника на 47,7–99,5%, Staphylococcus spp. на 98,6–99,8% та Enterococcus spp. на 67,1–95,5% у 56-добових поросят. Набуло подальшого розвитку положення про взаємозв’язок між станом кишкового мікробного середовища, бар’єрною функцією кишечника та метаболічним статусом поросят.
Практичне значення отриманих результатів. Практичне значення дисертаційної роботи полягає в експериментальному обґрунтуванні доцільності застосування кормової добавки КМОК у технології вирощування поросят у період дорощування як засобу підтримання бар’єрної функції кишечника, стабілізації мікробного середовища травного тракту, корекції локальної імунної відповіді, обмеження апоптотичних процесів у кишковому епітелії та покращення метаболічного статусу тварин.
На основі отриманих результатів рекомендовано у виробничих умовах свиноферм застосовувати кормову добавку КМОК поросятам у період дорощування в дозі 1,0 кг/т комбікорму. Запропонований підхід спрямований на зменшення чисельності умовно-патогенних мікроорганізмів у кишечнику, підтримання цілісності кишкового бар’єру, покращення білкового, азотистого, вуглеводного та мінерального обміну, а також на підвищення живої маси, середньодобових приростів і збереженості молодняку. Результати досліджень можуть бути використані у наукових лабораторіях ветеринарної медицини, фізіології та біохімії тварин для комплексної оцінки функціонального стану кишечника поросят у період дорощування. З цією метою доцільним є визначення мікробіологічних показників, зокрема чисельності Escherichia coli, Staphylococcus spp. та Enterococcus spp. у різних відділах кишечника, а також комплексу молекулярних маркерів дванадцятипалої кишки: оклюдину для оцінки міжклітинних контактів, фібронектину для характеристики позаклітинного матриксу, IFN-α та IFN-γ для оцінки локальної імунної відповіді, Casp-3 для визначення рівня апоптотичної активності клітин кишкового епітелію.
