Шаталов С. А. Визначення молекулярних маркерів структурно функціональних ушкоджень в інтестинальній системі курчат-бройлерів

Мета роботи – встановити фізіологічні та молекулярно-біологічні механізми впливу GFA-B на бар’єрну функцію кишечника, імунозапальну відповідь, структурно-функціональну організацію мікробіому, метаболічну адаптацію та продуктивність курчат-бройлерів з обґрунтуванням його застосування як засобу підвищення резистентності та ефективності вирощування. Об'єкт дослідження – інтестинальна система курчат-бройлерів та її функціональний стан за дії GFA-B. Предмет досліджень – вплив GFA-B на бар’єрну функцію кишечника, імунозапальну відповідь, структурно-функціональну організацію мікробіому та метаболічну адаптацію курчат-бройлерів. Методи досліджень. клініко-фізіологічні, мікробіологічні, морфологічні, біохімічні та фізико-хімічні методи (спектрофотометрія, фотоколориметрія, електрофорез у поліакриламідному гелі), молекулярно-генетичні (ПЛР, секвенування) та імунохімічні методи (імуноблотинг), статистичні. Наукова новизна отриманих результатів. Уперше на основі комплексної оцінки молекулярних, мікробіологічних та фізіолого-біохімічних показників встановлено вплив задавання GFA-B на функціональний стан інтестинальної системи, що проявляється зміцненням бар’єрної функції кишечника, оптимізацією імунозапальної відповіді та формуванням стабільної мікробної екосистеми курчат-бройлерів. Вперше досліджено молекулярні механізми регуляції бар’єрно-імунного гомеостазу кишечника за участю GFA-B, зокрема динамічна модуляція експресії та вмісту молекулярних маркерів у кишечнику курчат-бройлерів. Вперше встановлено формування інтегрованої мережі функціональних взаємозв’язків між маркерами бар’єрної та імунозапальної ланок кишечника за дії GFA-B, що свідчить про посилення узгодженості регуляторних процесів. Вперше запропоновано та проведено комплексну інтегральну оцінку функціонального стану кишечника із застосуванням індексів BII, IAI, FIBS та BIBI, що дозволило кількісно охарактеризувати зміщення бар’єрно-імунного балансу. Показано, що застосування GFA-B зумовлює спрямовану перебудову кишкового мікробіому, яка характеризується зниженням частки патобіонтів та збагаченням бутират-продукуючих бактерій, що супроводжується підвищенням резистентності, метаболічної адаптації та продуктивності курчат-бройлерів. Практичне значення отриманих результатів. Результати досліджень мають фундаментальне та прикладне значення для оцінки функціонального стану інтестинальної системи курчат-бройлерів шляхом встановлення закономірностей модуляції бар’єрної функції кишечника, імунозапальної відповіді та структурно-функціональної організації мікробіому у порожній і сліпій кишці. Отримані дані щодо впливу задавання GFA-B курчатам-бройлерам протягом технологічного циклу на бар’єрну функцію кишечника, мікробіом, загальну резистентність та метаболічну адаптацію можуть бути використані біологами, фізіологами, біохіміками та спеціалістами птахівництва при проведенні наукових досліджень і розробці нових підходів до підвищення стійкості організму птиці. Розроблено підхід до мінімізації застосування антибактеріальних препаратів у птахівництві, який передбачає використання GFA-B і забезпечує підвищення збереженості поголів’я, покращення конверсії корму та збільшення середньодобових приростів маси тіла курчат-бройлерів. Основні положення дисертаційної роботи впроваджено у наукову роботу і використовуються в наукових дослідженнях відділу системного біоінжинірингу в тваринництві Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України, а також у навчальний процес Дніпровського державного аграрно-економічного університету при викладанні дисциплін «Фізіологія тварин», «Фізіологія сільськогосподарських тварин», «Клінічна біохімія тварин», «Патофізіологія тварин», «Ветеринарна дієтологія».