Дисертаційна робота спрямована на дослідження чутливості ізолятів – збудників субклінічного та клінічного маститу корів до антимікробних препаратів та експериментальне обґрунтування застосування стабілізованої водної форми озону (СВФО) для переддоїльної обробки дійок з метою профілактики маститу та покращення мікробіологічної якості молока.
Встановлено, що субклінічний мастит уражує в середньому 21 % лактуючих корів у зимовий період та 17,6 % – у літній, тоді як клінічний мастит реєструється у 1,5–2,9 % тварин. Основними патогенами субклінічної форми були Streptococcus agalactiae та Staphylococcus aureus, а також їх асоціації з E. coli та Pseudomonas aeruginosa. При клінічному маститі домінував S. aureus (35,8 % випадків), дещо рідше – E. coli (33,9 %), а також змішані інфекції.
Антибіотикограми показали, що ізоляти субклінічного маститу характеризуються більшою резистентністю, зокрема завдяки утворенню біоплівок. Streptococcus spp. при клінічному маститі були стійкі майже до всіх застосованих препаратів, тоді як Staphylococcus spp. – до 33,3 %, а E. coli – до 42,9 %. Найвища резистентність відзначена до антибіотиків пеніцилінової групи (ампіцилін, пеніцилін, амоксицилін). Додавання клавуланової кислоти значно підвищувало ефективність амоксициліну та зменшувало кількість резистентних ізолятів. Отримані результати підтверджують необхідність лабораторного підбору антибіотиків та інтеграції принципів «Єдине здоров’я» у стратегії боротьби з антимікробною резистентністю.
Дослідження антимікробної активності СВФО показали, що при концентрації 2,40 мг/л зона затримки росту становила 23–25 мм для S. aureus, E. coli та S. agalactiae, що відповідає добрій бактерицидній дії. За експозиції 180 с відбувалася повна інактивація клітин. Ефективність СВФО найбільша протягом перших 10 хв після генерації, після 40 хв бактерицидний ефект практично зникає. Токсикологічні дослідження підтвердили безпечність СВФО навіть у максимальній концентрації.
Порівняння СВФО з комерційним препаратом «Актімаст» показало, що озонована вода забезпечує повну елімінацію S. aureus та E. coli, а також більш виражену дію проти спороутворюючих бактерій, тоді як «Актімаст» ефективніше діяв проти Enterobacteriaceae.
Оцінка молока після застосування СВФО засвідчила зниження мікробного обсіменіння: кількість мезофільних мікроорганізмів була у 1,8–2,3 раза нижчою, Enterobacteriaceae – удвічі, E. coli не виявлялися, S. aureus зникали на 30-й день дослідження, а кількість Bacillus spp. була у 3–4 рази меншою порівняно з контролем.
Ключові слова: збудники маститу, антибіотикорезистентність, токсичність препарату, мікрофлора шкіри, стабілізована водна форма озону, переддоїльна обробка дійок, якість молока, соматичні клітини, дезінфіктанти, Staphylococcus, Streptococcus, Bacillus, антимікробна дія.
