Дисертаційне дослідження присвячене соціально-філософській проблемі соцієтальних трансформацій українського суспільства в умовах імплементації європейських цінностей. Актуальність роботи зумовлена тим, що сучасні зміни українського суспільства відбуваються в умовах європейської інтеграції, переосмислення постімперського та посттоталітарного досвіду, повномасштабної війни, оновлення інституційного порядку та посилення значення цінностей гідності, свободи, демократії, рівності, верховенства права, прав людини і солідарності. Європейські цінності розглядаються як нормативний горизонт цих процесів і водночас, як чинник внутрішнього нормативного, інституційного та практичного самовизначення українського народу.
Проблема дослідження полягає у невідповідності між європейським напрямом інституційного розвитку України та реальними практиками здійснення влади. Законодавство, державні інституції та публічна риторика поступово наближаються до європейських стандартів, однак у діяльності органів влади, правозастосуванні та взаємодії владних інституцій із громадянським суспільством зберігаються неформальні, патерналістські та персоніфіковані способи дії. У роботі ця невідповідність визначена як транзитологічний парадокс. Його зміст полягає у стійкому поєднанні формального закріплення європейських цінностей із збереженням неформальних механізмів ухвалення та реалізації владних рішень.
Об’єктом дослідження є соцієтальні трансформації сучасного українського суспільства. Предметом дослідження є імплементація європейських цінностей та їхній вплив на інституційні структури, соціальні практики та способи легітимації соціального порядку в умовах трансформації українського суспільства. Мета роботи полягає у соціально-філософському обґрунтуванні механізмів соцієтальних трансформацій українського суспільства в умовах імплементації європейських цінностей та визначенні умов, за яких ці цінності набувають інституційного, практичного та інтегративного впливу.
Методологічну основу дослідження становить поєднання концептуального аналізу, історико-філософської реконструкції, критично-реалістичного, морфогенетичного, герменевтичного, комунікативного, постколоніального, темпорального та сценарного підходів. Концептуальний аналіз використано для уточнення понять «соцієтум», «соцієтальна трансформація», «транзитологічний парадокс», «ціннісний універсум» і «темпоральна асинхронія». Критично-реалістичний і морфогенетичний підходи дали змогу розкрити взаємодію суспільних структур, культурних умов і діяльності індивідуальних та колективних суб’єктів. Герменевтичний і комунікативний підходи застосовано для аналізу смислового засвоєння європейських цінностей, їх публічного обґрунтування, суспільного визнання і легітимації соціального порядку.
Наукова новизна дисертації полягає у соціально-філософському обґрунтуванні європейських цінностей як чинника соцієтальних трансформацій українського суспільства. У роботі розроблено модель переходу європейських цінностей від нормативної чинності до соцієтальної дієвості через їх інституційне втілення, публічне обґрунтування, суспільне визнання та закріплення в соціальних практиках. Уточнено зміст категорії «соцієтум» як інтегративного поняття, що охоплює взаємозв’язок суспільних структур, інституційних правил, соціальних практик, ціннісно-смислових орієнтацій та уявлень про правомірність соціального порядку. Соцієтальну трансформацію визначено як якісну зміну способів організації та відтворення соціального порядку, що охоплює перетворення інституційних правил, усталених практик і способів суспільного визнання їх правомірності.
Важливим результатом дослідження є уточнення поняття темпоральної асинхронії як нерівномірності нормативно-правових, інституційних і соціокультурних змін. Так, оновлення законодавства може випереджати зміну інституційних практик, суспільних очікувань і сталих способів взаємодії, що створює ризики формальної європеїзації або інституційної гібридизації. У роботі окреслено три можливі сценарії формування майбутнього соціального порядку: формальна європеїзація, інституційна гібридизація та послідовне утвердження європейських цінностей через узгодження правових, інституційних і соціокультурних змін.
Одержані результати мають теоретичне та практичне значення. Теоретичне значення полягає у формуванні цілісної соціально-філософської моделі імплементації європейських цінностей у процесах соцієтальної трансформації українського суспільства. Практичне значення результатів пов’язане з можливістю їх використання в подальших соціально-філософських дослідженнях, у викладанні соціальної філософії, політичної філософії, аксіології, філософії права, європейських студій, а також у концептуальному обґрунтуванні освітніх, громадянських і гуманітарних програм та проєктів.
