Мешко Р. Г. Особливості формування зернової продуктивності пшениці озимої залежно від використання полікомпонентних препаратів в умовах північного Степу

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії

Державний реєстраційний номер

0826U005007

Здобувач

Спеціальність

  • 201 - Агрономія

08-09-2026

Спеціалізована вчена рада

PhD 16534

Дніпровський державний аграрно-економічний університет

Анотація

Дисертаційну роботу присвячено науковому обґрунтуванню та практичній оцінці ефективності використання полікомпонентних (комплексних) препаратів у технології вирощування пшениці озимої в умовах Північного Степу України. Метою роботи було встановити особливості формування зернової продуктивності пшениці озимої залежно від поєднання фонів мінерального живлення з полікомпонентними препаратами та оцінити сортові відмінності реакції на технологічні схеми. Об’єктом дослідження були посіви пшениці м’якої озимої, предметом – показники осіннього розвитку, елементи структури врожаю та урожайність зерна за різних варіантів удобрення і застосування полікомпонентних препаратів. Польові дослідження виконували за загальноприйнятими методиками з оцінюванням показників осінньої біометрії (маса 100 абсолютно сухих рослин, висота, кількість стебел, кількість вузлових коренів, глибина вузла кущення), визначенням якості перезимівлі рослин та стану рослин після перезимівлі, структури врожаю (щільність рослин і продуктивного стеблостою, маса зерна з колоса, маса 1000 насінин) та урожайності зерна з перерахунком на стовідсоткову чистоту та стандартну вологість 14 %. У досліді порівнювали 10 варіантів, що включали контроль, фони мінерального живлення (P10 припосівне; повний фон NPK основне внесення) і підживлення N30 по мерзлоталому ґрунту, а також застосування препаратів Вітастар, Антистрес, Поліамід, Дефенс і лінійки NewPlant iQ (NEO, Стимулін, UNI) у різні фази розвитку. Установлено, що найвищі показники осіннього розвитку рослин формувалися за повного фону NPK: маса 100 абсолютно сухих рослин зростала до 4,7–4,8 г проти 2,7 г на контролі, висота – до 13,7–14,3 см проти 11,4 см, кількість вузлових коренів – до 1,8–1,9 шт. (на контролі – 0), а глибина вузла кущення становила 0,8–1,0 см. Це створювало передумови для кращої перезимівлі та формування продуктивного стеблостою. В елементах структури врожаю на фоні NPK у поєднанні з полікомпонентними препаратами підвищувалася маса зерна з колоса (до 0,98 г проти 0,55 г на контролі) та маса 1000 насінин (до 36,9–38,5 г), що відображало поліпшення умов наливу й виповнення зерна. За середніми показниками урожайності встановлено чітку залежність ефективності препаратів від фонового живлення. Максимальні значення сформувалися на фоні повного мінерального удобрення у поєднанні з комплексом Вітастар + Антистрес + Поліамід: 3,93 т/га у сорту Мудрість Одеська та 4,16 т/га у сорту Калідон, що відповідало приросту до контролю на 1,88 т/га (91,7 %) і 2,19 т/га (111,2 %) відповідно. Висока урожайність також одержана на фоні NPK + N30 без додаткових препаратів (3,90 та 3,79 т/га). За мінімального фону P10 + N30 урожайність становила 3,65 та 3,88 т/га; додавання комплексу препаратів на цьому фоні підвищувало результат до 3,68 та 3,98 т/га. Варіанти, де застосовували переважно препарати без достатнього мінерального фону, у середньому не забезпечили істотної прибавки урожаю і в окремих схемах зумовлювали зниження відносно контролю. Порівняння років засвідчило суттєве зниження урожайності у 2025 р. порівняно з 2024 р., що відображало посилення абіотичного стресу; за таких умов базове мінеральне живлення залишалося визначальним чинником, тоді як полікомпонентні препарати підвищували насамперед стабільність реалізації продуктивного потенціалу та ефективність застосованих доз добрив. Наукова новизна роботи полягає в комплексній оцінці взаємодії фонів мінерального живлення та полікомпонентних препаратів на показники росту та розвитку рослин, формування елементів структури врожаю і продуктивності пшениці озимої, а також у виявленні сортових особливостей реакції на технологічні схеми в умовах Північного Степу. Практичне значення результатів полягає в обґрунтуванні доцільності застосування полікомпонентних препаратів як складової інтегрованої системи удобрення за наявності достатнього забезпечення NPK. Для виробничого впровадження рекомендовано схеми, що поєднують повний фон мінерального живлення та підживлення N30 з комплексом Вітастар + Антистрес + Поліамід, а за обмеженого фону – P10 + N30 із додаванням комплексу препаратів.

Публікації

1. Мешко Р.Г., Ярчук І.І. Полікомпонентні препарати на пшениці озимій. Таврійський науковий вісник. 2026. № 147. Частина 2. 50-56.

2. Мешко Р.Г., Ярчук І.І. Реакція пшениці озимої Мудрість Одеська на комплексні препарати. Український журнал природничих наук. 2026. № 17. 178-186.

3. Мешко Р.Г., Ярчук І.І. Реакція сортів пшениці озимої на полікомпонентні препарати. Аграрні інновації. 2026. № 36. 217-220.

4. Мешко Р.Г., Ярчук І.І. Оптимізація живлення озимої пшениці при комплексному використанні мікро та макродобрив. V Міжнародна науково практична інтернет-конференція «Актуальні напрями та проблематика у технологіях вирощування продукції рослинництва». 25 листопада 2025 року. Полтава. 2025. С. 64-66.

5. Ярчук І.І., Мешко Р.Г. Ефективність використання багатокомпонентних препаратів при вирощуванні пшениці м’якої озимої. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Пріоритети модернізації аграрної освіти у сучасних умовах: від витоків до сьогодення» до 395-річчя історії закладу освіти та 178-ї річниці освітньої діяльності на теренах Білоцерківщини. 24 вересня 2025 року. Біла Церква. 2025. С.120-121.

6. Ярчук І.І., Мешко Р.Г. Ефективність застосування багатокомпонентних препаратів на сортах пшениці озимої. VІІ Міжнародна науково-практична конференція «Аграрна освіта і наука: досягнення та перспективи розвитку. 26 березня 2026 року. Біла Церква. 2026. С. 181-184

Файли

Схожі дисертації