Чжен Х. .. Методика формування виконавської надійності музикантів-інструменталістів на засадах синергетичного підходу

У дисертації досліджено актуальну проблему методичних засад формування виконавської надійності музикантів-інструменталістів на засадах синергетичного підходу. Виконавську надійність майбутніх вчителів музики, яка формується на засадах синергетичного підходу, розглядається з позицій не тільки мистецтвознавства, а й психології та педагогіки, адже її зміст пов’язується не лише з вродженими, а й набутими властивостями. Об’єднання цих властивостей в універсальну систему, елементи якої спрямовуються на мобілізацію всіх творчих психологічних і психофізіологічних ресурсів для досягнення безпомилкового відтворення нотного тексту музичних творів як у звично-аудиторних умовах, так і в емоціогенних умовах концертно-сценічної роботи митця. Структуру виконавської надійності майбутніх вчителів музичного мистецтва складає три компоненти, де перший забезпечує якісне запам’ятовування матеріалу музичних творів, другий — проєктування досконалих творчо-виконавських умінь та інструментально-ігрових навичок, а третій — формування психологічної завадостійкісті. Перший компонент виконавської надійності майбутніх учителів музики забезпечує уникнення дефіциту інформації завдяки якісному запам’ятовування нотного тексту музичних творів і, таким чином надає змогу сформувати впевненість у досконалій підготовці концертної програми до її інтерпретації в емоціогенних умовах прилюдних виступів. Другий компонент виконавської надійності майбутніх митців музичного мистецтва забезпечує досягнення високого рівня виконавсько-технічної оснащеності завдяки якісному формуванню творчо-виконавських умінь та інструментально-ігрових навичок. Складовими цього компонента є м’язово-силові рухи музиканта-інструменталіста та часові співвідношення цих рухів музиканта-інструменталіста. Третій компонент забезпечує досягнення психологічної завадостійкісті митця, яка розглядається як інтегральна його властивість, спрямована на регуляцію естрадного самопочуття завдяки корекції власного емоційно-фізіологічного стану і дезорганізації негативного впливу стресорів на перебіг інтерпретаційного процесу. Критеріями сформованості у закладах вищої освіти виконавської надійності майбутніх вчителів музики з позицій синергетичного підходу є: 1) якість запам’ятовування матеріалу музичних творів музикантами-інструменталістами з урахуванням їх суб'єктивно-творчого потенціалу; 2) ступінь досконалості проєктування музикантами-інструменталістами творчо-виконавських умінь з урахуванням прояву їх артистизму, а також ігрових навичок; 3) міра здатності музикантами-інструменталістами до прояву психологічної завадостійкісті, спрямованої, відповідно до творчих завдань, на регуляцію естрадного самопочуття митця і дезорганізацію негативного впливу стресорів на процес інтерпретації музичних творів. Сформованість виконавської надійності у майбутніх вчителів музики на основі синергетичного підходу у закладах вищої освіти оцінюється за кількісними даними їх результативності гри за такими показниками як: • точність відтворення звуковисотних ознак авторського тексту музичних творів; • точність відтворення метро-ритмічних ознак авторського тексту музичних творів; • образно-художня доцільність відтворення ознак мелодико-ритмічних ліній в динамічно-інтонаційному фразовому розвитку кожного музичного твору; • безпомилкова реалізації уявної інтерпретаційної моделі музичного твору з урахуванням впливу стресорів на творчий потенціал музикантів-інструменталістів. Діагностика стану сформованості виконавської надійності майбутні вчителі музики надала змогу дійти такого висновку: сучасна педагогіка потребує вдосконалення процесу цілеспрямованого формування виконавської надійності музикантів-інструменталістів на засадах синергетичного підходу ще під час навчання у закладах вищої освіти. Перспективними напрямами вдосконалення у закладах вищої освіти процесу формування виконавської надійності музикантів-інструменталістів на засадах синергетичного підходу є: психологічний аспект відмови від усвідомленого оцінювання результативності гри саме під час сценічної інтерпретації музичних творів; психологічний аспект досягнення оптимальної міри емоційного збудження як під час аудиторно-репетиційної підготовки до сценічної інтерпретації музичних творів, так і безпосередньо в ході прилюдного виступу; психологічний аспект уникнення усвідомленого оцінювання власного естрадного самопочуття безпосередньо під час прилюдного виконання музичних творів; усвідомлені форми та методи відмови від надмірного прагнення в умовах дії стресорів взірцево виконати всі музичні твори концертної програми або, навіть, один з них.