У дисертації на основі аналізу кримінального процесуального законодавства України та практики його застосування, наукових праць вітчизняних та зарубіжних учених, узагальнення емпіричних даних здійснено комплексне дослідження сутності та правової природи запровадження особливого періоду в Україні, його впливу на кримінальне провадження та формування нових моделей правозастосування в контексті особливого режиму досудового розслідування та судового розгляду в умовах воєнного стану.
Розкрито сутність та правову природу особливого періоду в державі за умов збройної агресії проти неї, запропоновано комплексне визначення цього поняття, виокремлено його основні ознаки та часові межі. На підставі аналізу міжнародних нормативно-правових актів і кримінального процесуального законодавства зарубіжних держав встановлено відсутність усталеної термінології, яка б розкривала зміст і природу «особливого періоду». Виокремлено низку правових категорій, близьких за змістом та функціональним призначенням до цього поняття (надзвичайний стан, воєнний стан, суспільна небезпека, яка загрожує життю нації, стан облоги). Обґрунтовано висновок, що запровадження таких правових режимів зумовлює суттєве коригування загального порядку здійснення владних повноважень, у тому числі у сфері кримінального провадження, з метою забезпечення публічного порядку, національної безпеки та недопущення системних загроз конституційному ладу.
На підставі аналізу чинного законодавства України виокремлено правові режими, що формують зміст особливого періоду та окреслено їх відмінності. Доведено, що кожен із таких режимів передбачає використання специфічних правових інструментів, спрямованих на забезпечення належного реагування держави на виклики, які створюють загрозу її існуванню, стабільності суспільства та безпеці громадян.
З урахуванням запровадженого в Україні воєнного стану визначено особливості здійснення кримінального провадження в цих умовах, обґрунтовано його концептуальне трансформування та розширення сфери регулювання шляхом запровадження особливого режиму досудового розслідування і судового розгляду. Проаналізовано термінологічне співвідношення понять «кримінальне провадження в умовах воєнного стану» та «особливий режим досудового розслідування і судового розгляду в умовах воєнного стану». Виокремлено нормативну складову особливого режиму досудового розслідування та судового розгляду в умовах воєнного стану. Проаналізовано співвідношення цього режиму з іншими формами особливих порядків, закріплених у кримінальному процесуальному законодавстві України.
Запропоновано комплексне визначення поняття особливого режиму досудового розслідування та судового розгляду в умовах воєнного стану, виокремлено його підстави та умови, що охоплюють як процесуальні, так і територіальні чинники. Обґрунтовано, що особливий режим досудового розслідування та судового розгляду передбачає не лише адаптацію процедурних механізмів, але й зумовлює суттєві інституційні зміни в системі суб’єктів кримінального провадження, потребує переосмислення розподілу повноважень та переформатування ролі владних суб’єктів. Акцентовано увагу на питанні «юридичної деактивації» особливого режиму досудового розслідування і судового розгляду.
Досліджено вплив особливого режиму досудового розслідування та судового розгляду на трансформацію процесуального механізму обмеження конституційних прав учасників провадження. Виокремлено загальносоціальний та процесуальний напрями обмеження прав та свобод людини в умовах воєнного стану. Проаналізовано нормативне регулювання механізмів обмеження прав і свобод людини як у національному законодавстві, так і в правових системах зарубіжних держав. Виокремлено процедуру та правові критерії дерогації прав людини в умовах воєнного стану, визначено коло конституційних прав, які найчастіше підлягають тимчасовому обмеженню з боку держави, а також досліджено релевантну практику Європейського суду з прав людини.
Проаналізовано наявність та відсутність спеціалізованих норм у кримінальному процесуальному законодавстві зарубіжних держав, які регламентують порядок здійснення кримінального провадження в умовах особливих правових режимів. Доведено, що для більшості зарубіжних країн характерна відсутність системного нормативного врегулювання особливого режиму кримінального провадження.
Досліджено особливості здійснення досудового розслідування в умовах воєнного стану та виокремлено чинники, що впливають як на діяльність органів розслідування, так і на модель розслідування загалом, результатом чого стало формування особливого режиму досудового розслідування.
