Дисертацію присвячено поглибленню теоретичних засад, удосконаленню методичного інструментарію та розробленню практичних рекомендацій щодо обліково-інформаційного забезпечення управління виробничим потенціалом аграрних підприємств в умовах цифровізації, ресурсних обмежень, воєнних ризиків і необхідності зміцнення стратегічної стійкості аграрного бізнесу.
Обґрунтовано доцільність розгляду виробничого потенціалу як самостійного об’єкта обліково-інформаційного забезпечення управління. Запропоновано визначати його як інтегровану структурно-функціональну систему ресурсів, компетенцій, технологій та організаційних можливостей підприємства, що забезпечує трансформацію ресурсної бази у виробничі результати й стратегічну стійкість. Виробничий потенціал розглянуто у двох взаємопов’язаних вимірах: як сукупність наявних ресурсів і як динамічну систему їх реалізації у процесі створення економічної цінності.
Систематизовано методичні засади формування інформації про виробничий потенціал на основі наскрізної інтеграції фінансового, управлінського та аналітичного обліку. Такий підхід поєднує дані про ресурси, результати й можливості їх використання, наслідки недовикористання, чинники внутрішнього середовища та стратегічні цілі підприємства і створює підґрунтя для виявлення резервів розвитку та оцінювання втрат потенціалу.
Розроблено науково-методичний підхід до формування облікової політики щодо виробничого потенціалу, який передбачає інтеграцію ресурсної, кадрової, технологічної, організаційної та інноваційної складових у єдину систему бухгалтерського й управлінського обліку. Запропоновано чотирирівневу формалізацію наявного, реалізованого, нереалізованого і втраченого потенціалу із застосуванням облікових паспортів, матриці моніторингу, інтегрованої управлінської звітності та процедур ідентифікації резервів і втрат.
Обґрунтовано положення щодо формування взаємопов’язаної системи управлінських звітів про виробничий потенціал. Визначено їх інформаційне наповнення, користувачів, періодичність складання та зв’язки із системою управлінського обліку. Це забезпечує єдність і порівнянність фінансових та нефінансових показників, результатів оцінювання, прогнозування й моніторингу та перетворює управлінську звітність на інструмент підтримки оперативних, тактичних і стратегічних рішень.
Сформовано концепт інформаційно-аналітичного забезпечення стратегічного управління, що інтегрує фінансовий і управлінський облік, цифрові інформаційні потоки, інтелектуальний аналітичний модуль, прогнозування та сценарне моделювання. Розроблено концептуальну модель безперервного інформаційного циклу «облікові дані – аналітична інформація – управлінські знання – стратегічні рішення», спрямовану на своєчасне виявлення стратегічних розривів і підвищення адаптивності аграрних підприємств.
Запропоновано інструментарій інтегрованого оцінювання виробничого потенціалу, що охоплює субіндекси ресурсного, кадрового, технологічного, організаційного та інноваційного потенціалів, інтегральний індекс розвитку, шкалу інтерпретації результатів і матрицю управлінських реакцій. Розширено засади безперервного стратегічного моніторингу шляхом поєднання діагностики, інтегрального оцінювання, прогнозування, сценарного моделювання, контролю реалізації рішень та оцінювання їх результативності в єдиний управлінський цикл.
Практичне значення результатів полягає у створенні цілісного обліково-аналітичного інструментарію для об’єктивного визначення рівня розвитку виробничого потенціалу, виявлення резервів зростання, оцінювання втрат і підвищення обґрунтованості управлінських рішень аграрних підприємств в умовах цифровізації та воєнних викликів
