Дисертація присвячена вирішенню науково-прикладної задачі підвищення ефективності організації та управління процесом реконструкції промислових будівель зі зміною їх функціонального призначення шляхом удосконалення інструментарію формування і вибору ефективних організаційно-технологічних рішень, що спрямовані на скорочення тривалості виробництва робіт в умовах обмежених ресурсів, із урахуванням комплексного впливу екзогенних та ендогенних чинників.
У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано мету і завдання дослідження, визначено наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, зазначено особистий внесок здобувача в наукових працях, опублікованих у співавторстві, наведено відомості про апробацію матеріалів дисертації та публікації.
У першому розділі виконано аналіз сучасного стану, проблем і перспектив реконструкції промислових будівель зі зміною функціонального призначення.
Попри наявність численних досліджень у галузі повторного адаптивного використання промислових будівель, дотепер не сформовано єдиного наукового підходу до формування та вибору гнучких і надійних організаційно-технологічних рішень реконструкції промислових будівель зі зміною їх функціонального призначення, що визначає доцільність та актуальність подальшого дослідження в цьому напрямку.
Зважаючи на це, організація та управління процесом реконструкції комплексом будівель, споруд та об’єктів інфраструктури, розташованих на території колишнього промислового підприємства, спрямовані на введення об’єктів в експлуатацію в межах визначеного часу, бюджету та вимог до якості, потребують удосконалення методичних підходів і практичних рекомендацій щодо формування і вибору організаційно-технологічних рішень реконструкції промислових будівель зі зміною функціонального призначення в умовах мінливого зовнішнього середовища. При цьому зростання вимог до споживчих властивостей містобудівного середовища зумовлює збільшення кількості факторів, які потрібно системно врахувати при формуванні і виборі ефективних організаційно-технологічних рішень
реконструкції промислових будівель зі зміною функціонального призначення.
У другому розділі здійснено аргументований вибір методів дослідження, що відповідають специфіці сформульованих завдань, застосування яких забезпечить достовірність та об’єктивність отриманих наукових результатів.
В третьому розділі систематизовано і формалізовано екзогенні та ендогенні фактори визначального впливу на тривалість реконструкції промислових будівель зі зміною їх функціонального призначення, а саме: фактор культурної спадщини, фактор придатності, фактор ступеня трансформації забудови, фактор зовнішньої стисненості, фактор надійності організаційно-технологічних рішень, фактор внутрішньої стисненості,
фактор технологічності проєктних рішень, фактор складності будівельних робіт.
Сформовано вибіркову сукупність проєктів реконструкції промислових будівель зі зміною їх функціонального призначення, представлену промисловими будівлями переважно підприємств приладобудівної галузі та легкої промисловості, багатоповерховими (2-4-поверхи), з залізобетонним каркасом, із несучими цегляними стінами, прямокутної, Г-подібної, П подібної форми в плані, площею 3000–4500 м2.
Досліджено зв’язок між тривалістю реконструкції промислових будівель зі зміною їх функціонального призначення і факторами визначального впливу та обґрунтовано вибір рівнянь регресії, що забезпечують найкращу апроксимацію експериментальних даних.
Побудовані рівняння регресії можуть бути використані як інструмент підтримки прийняття рішень для оперативного прогнозування тривалості реконструкції промислових будівель зі зміною їх функціонального призначення, а за наявності альтернативних варіантів – для вибору найбільш раціонального.
В четвертому розділі запропоновано методичний підхід до обґрунтування доцільності реконструкції промислових будівель зі зміною їх функціонального призначення, з інтеграцією теорії ігор, будівельного інформаційного моделювання та технологій штучного інтелекту в середовище проєкту для вирішення суперечностей сторін.
Запропонований підхід враховує специфіку конкретних промислових будівель, умови виконання робіт і мету реконструкції та може бути використаний замовниками, інвесторами та іншими стейкголдерами проєкту на різних етапах його життєвого циклу.
Отримані наукові результати впроваджені в діяльність наукової і будівельної организацій, та освітній процес.
