Іщенко О. В. Методичні засади формування компетентностей з комп’ютерної інженерії у майбутніх вчителів технологій

Дисертацію присвячено обґрунтуванню та розробленню методичних засад формування компетентностей з комп’ютерної інженерії у майбутніх вчителів технологій у процесі їхньої професійної підготовки. У роботі визначено теоретико-методологічні передумови, змістові компоненти та організаційно-методичні умови формування відповідних компетентностей, що зумовлені сучасними тенденціями розвитку технологічної освіти, цифровізацією суспільства та зростанням ролі комп’ютерно-інженерних рішень у діяльності педагога. Проведений ретроспективний аналіз становлення технологічної освіти та розвитку комп’ютерної інженерії дав змогу з’ясувати етапи еволюції вимог до професійної підготовки педагогічних кадрів, виокремити ключові фактори, що впливали на інтеграцію інженерно-комп’ютерної підготовки у зміст навчання майбутніх вчителів технологій. На підставі теоретичного аналізу поняттєвого апарату уточнено зміст таких основних термінів, як «комп’ютерна інженерія», «інженерно-комп’ютерні компетентності», «фахова підготовка майбутніх учителів технологій», «проєктно-орієнтоване навчання», «цифрово-технологічна компетентність педагога». Уточнення цих понять дало змогу визначити структуру компетентностей з комп’ютерної інженерії, що включає когнітивний, операційно-діяльнісний, ціннісно-мотиваційний та рефлексивно- аналітичний компоненти, а також окреслити їхній зміст відповідно до сучасних освітніх стандартів і вимог ринку праці. Проаналізовано аспекти підготовки майбутніх вчителів технологій з комп’ютерної інженерії як дидактичної проблеми. Аналіз сучасного стану вивчення методики формування компетентностей з комп’ютерної інженерії у майбутніх вчителів технологій розкриває наступні проблеми: - відсутність комплексного підходу до формування компетентностей з комп’ютерної інженерії у майбутніх учителів технологій; - фрагментарність наукових досліджень, що стосуються інтеграції елементів комп’ютерної інженерії у зміст технологічної освіти, що ускладнює розроблення єдиного методичного забезпечення; - обмеженість практичної складової підготовки, зокрема недостатню кількість лабораторних і проєктно-орієнтованих завдань, які б моделювали реальні умови інженерної діяльності; - невідповідність змісту навчальних програм сучасним технологічним викликам, що виникають у зв’язку з розвитком мікропроцесорних систем, вбудованих платформ, цифрової електроніки та комп’ютерних мереж; - нестача навчально-методичних матеріалів, адаптованих до потреб педагогічних спеціальностей, особливо таких, що поєднують інженерно-технічний і методичний аспекти підготовки; - пошук більш ефективних методів і форм навчання, викликаний зростанням обсягу відомостей про комп’ютерну інженерію, що є необхідними у процесі підготовки майбутніх вчителів технологій; - невисокий рівень ІКТ-готовності викладачів, які забезпечують дисципліни інженерно-технологічного циклу, що стримує впровадження інноваційних засобів навчання; - потреба в інтеграції міждисциплінарних підходів (комп’ютерна інженерія – технологічна освіта – педагогіка – методика навчання), яка досі реалізується недостатньо системно. Усе це свідчить про необхідність науково обґрунтованої методики формування компетентностей з комп’ютерної інженерії, здатної забезпечити цілісність, системність і практичну спрямованість професійної підготовки майбутніх учителів технологій. Дослідження спирається на широке коло джерел. Емпіричну основу роботи склали офіційні статистичні відомості щодо стану й динаміки технологічної освіти, чисельності студентів та педагогічного персоналу, а також дані про мережу закладів вищої та середньої освіти в Україні та зарубіжних країнах. До аналізу залучено навчально-програмну документацію закладів різних рівнів, що вивчають підготовку та перепідготовку вчителів технологій. Використано довідкові й енциклопедичні видання вітчизняного та іноземного походження. Теоретичну базу дослідження формують праці соціологів, досвідчених педагогів-практиків у галузі технологічної освіти, а також наукові розвідки українських дослідників із проблематики методики навчання комп'ютерної інженерії. Результатом дослідження стала авторська методика, спрямована на розвиток компетентностей у сфері комп’ютерної інженерії в майбутніх педагогів технологічного профілю. Це представлено в складі структурно-функціональної моделі, побудованої на основі трьох взаємопов’язаних компонентів: цільового, що визначає орієнтири підготовки; змістово-діяльнісного, що окреслює зміст і способи організації навчального процесу; та оцінно-результативного, що відображає очікувані навчальні здобутки. Усі складові моделі перебувають у діалектичній єдності та підпорядкованій внутрішній логіці клітинної педагогічної системи. Вона реалізується шляхом вивчення: комп’ютерної логіки; комп’ютерної електроніки; архітектури комп’ютера; комп’ютерної схемотехніки