Дисертаційне дослідження присвячене комплексному аналізу підстав звільнення від відповідальності за порушення договірних зобов’язань у цивільному праві України. У дисертації визначено поняття та особливості цивільно-правової відповідальності, проаналізовано та вивчено концепції провідних науковців української цивілістики у цій царині, визначено умови її настання відповідно до чинного законодавства, а також охарактеризовано основні види цивільно-правової відповідальності. Визначено, що цивільно-правова відповідальність становить передбачений нормами цивільного права правовий тягар майнового характеру, який покладається на правопорушника у випадку порушення ним як договірних, так і позадоговірних цивільних зобов’язань, має на меті компенсацію завданої шкоди, відновлення порушеного права, запобігання повторним порушенням, та реалізується шляхом застосування заходів, визначених законом або договором. Виокремлено основні характеристики цивільно-правової відповідальності: 1) майнова та індивідуалізована спрямованість; 2) компенсанційно-відновлювальний характер; 3) визначення як законом, так і договором; 4) можливість перевищення розміру компенсації порівняно з фактичною шкодою завдяки застосуванню додаткових санкцій, що надає їй превентивного значення; 5) реалізація охоронної функції, яка полягає у забезпеченні потерпілому реального права на захист, може здійснюватись як через юрисдикційні органи, так і поза ними; 6) може наставати незалежно від наявності вини, якщо така можливість прямо закріплена у договорі або законі.
Встановлено, що склад цивільного правопорушення (за винятком окремих випадків) є визначальною передумовою настання цивільної відповідальності, ключовими елементами якої виступають: протиправна поведінка, завдана шкода, причинний зв’язок між ними та вина правопорушника, які формують юридичну основу для застосування цивільно-правових санкцій. Досліджено загальні засади звільнення від цивільно-правової відповідальності, простежено історію становлення та розвиток цього правового явища, розкрито його сутність і визначено місце в системі цивільного права. Розкрито доктринальні підходи до визначення та класифікації підстав звільнення від відповідальності, а також їх співвідношення з іншими правовими категоріями. Розглянуто визначення змісту категорії «неможливість виконання зобов’язань» та встановлено, що остання забезпечує правове підґрунтя для звільнення сторін від відповідальності за невиконання договірних обов'язків у випадках, коли виконання стає неможливим через об’єктивні та непередбачені події. Для припинення правовідношення через неможливість виконання зобов'язань необхідно довести, що виникнення відповідних обставин було непередбачуваним і невідворотним. Окрім іншого, важливим аспектом є також визначення причинно-наслідкового зв'язку між обставинами і неможливістю виконання зобов'язань. Особливу увагу приділено аналізу форс-мажорних обставин як ключової підстави звільнення від відповідальності за порушення договірних зобов’язань, їх співвідношенню з обставинами непереборної сили. Доведено, що вказані обставини характеризуються непередбачуваністю, не залежать від волі сторін договору, та унеможливлюють виконання покладених зобов’язань, що дало підґрунтя для висновку про те, що поняття «форс-мажор» і «обставини непереборної сили» є термінами однаковими за змістом, тотожність яких зумовлена особливістю перекладу з іноземної мови. Встановлено особливості «форс-мажорних обставин», які проявляються у зовнішньому вигляді, тобто існують незалежно від волі сторін цивільних правовідносин; відзначаються надзвичайністю та невідворотністю; створюють
обставини, за яких виконання зобов’язань у конкретних умовах господарської діяльності стає неможливим. Здійснено аналіз релевантної судової практики застосування інституту звільнення від відповідальності за порушення договірних зобов’язань, зокрема рішення національних судів, що визначають критерії кваліфікації форс-мажорних обставин, вимоги до доказової бази та особливості процесуального підтвердження їх настання. Диференційовано форс-мажорні обставини та істотну зміну обставин у договірних відносинах, констатовано відмінність вказаних правових ситуацій через призму впливу на виконання договірних зобов’язань. Окрему увагу приділено дослідженню форс-мажорних обставин як підстави для звільнення від юридичної відповідальності у публічно-правових відносинах. Сформульовано висновки, відповідно до яких аналіз положень нормативно-правових актів та Регламенту ТПП України засвідчує, що форс-мажорні обставини мають набагато ширше застосування, позаяк можуть слугувати підставою для звільнення від відповідальності у правовідносинах, які виходять за межі договірних, зокрема, у сферах адміністративного права, податкових зобов’язань та регуляторної діяльності. Розглянуто значення воєнного стану в Україні у контексті договірних відносин.
