Світова тенденція до зменшення використання антибактеріальних препаратів у процесі вирощування сільськогосподарської птиці та повна відмова від них у подальшій перспективі, стимулює до вдосконалення наявних технологічних схем вирощування, пошуку нових засобів захисту продуктивного поголів’я та забезпечення населення країни безпечними продуктами належної якості зокрема яйцями та м’ясом птиці. Одним з перспективних напрямів досягнення мети відмови від антибактеріальних препаратів є технології розроблення дезінфектантів на основі полімерних сполук йоду та можливість їхнього застосування в присутності птиці яєчного та м’ясного напрямів продуктивності.
Дезінфекційний засіб на основі полімерного комплексу йоду, містить діючу речовину у молекулярний формі, допоміжною речовиною є калію йодид, носіями основної діючої речовини є амілоза – природний біополімер, який утворює спіральні структури, здатні утримувати йод, водночас, забезпечуючи швидке його вивільнення. Полівініловий спирт – синтетичний полімер, що утримує йод у матриці та забезпечує контрольоване пролонговане його вивільнення. Поєднання природного та синтетичного полімерів забезпечує оптимальне збалансоване вивільнення основної діючої речовини дезінфекційного засобу, що визначає його ефективність.
Встановлено високу антибактеріальну та фунгіцидну активність дезінфекційного засобу на основі полімерного комплексу йоду щодо Escherichia coli ATCC 25922, Staphylococcus aureus ATCC 25923, Enterococcus faecalis ATCC 194433 і Candida albicans ATCC 10231. Встановлено, що найбільш чутливою до дії дезінфекційного засобу була культура Enterococcus faecalis, для якої в усіх досліджуваних концентраціях реєстрували найбільші зони затримки росту. Високу чутливість до препарату також проявляли Staphylococcus aureus та Escherichia coli. Показано, що дезінфекційний засіб повністю пригнічував ріст Candida albicans у нативному вигляді та розведеннях від 1:1 до 1:5. За максимального розведення дезінфекційного засобу на основі полімерного комплексу йоду 1:10 реєстрували лише поодинокий ріст грибкових колоній, що свідчить про збереження вираженої фунгіцидної активності навіть за значного зниження концентрації активної речовини.
Встановлено, що дезінфекційний засіб на основі полімерного комплексу йоду у розведеннях 1:1–1:3 забезпечував повну інактивацію всіх тест-культур на всіх типах поверхонь незалежно від тривалості експозиції. Застосовуючи препарат у розведенні 1:5, ефективність знезараження залежала від структури поверхні. На гладких поверхнях повний бактерицидний ефект досягався вже за 10 хв експозиції, на пористих поверхнях бетону та цегли, відповідно за 40 та 60 хв. Найвища ефективність препарату спостерігалася на поверхнях із нержавіючої сталі та кахельної плитки, що характеризуються низькою пористістю та мінімальною здатністю до адгезії мікроорганізмів. Найнижчу ефективність дезінфекційного засобу на основі полімерного комплексу йоду виявлено на цегляних поверхнях, де пориста структура матеріалу сприяла збереженню життєздатних клітин мікроорганізмів, що передбачало збільшення тривалості експозиції. За максимального розведення дезінфекційного засобу на основі полімерного комплексу йоду 1:10 для всіх тест-культур встановлено експозиційно-залежне зниження кількості життєздатних клітин. Найбільшу стійкість до дії дезінфекційного засобу проявляв Staphylococcus aureus, особливо на цегляних поверхнях, тоді як Enterococcus faecalis характеризувався найвищою чутливістю до дії полімерного комплексу йоду. Escherichia coli за рівнем чутливості займала проміжне положення.
У виробничих умовах птахівничого підприємства встановлено високу санітарно-гігієнічну та економічну ефективність дезінфекційного засобу на основі полімерного комплексу йоду за аерозольного застосування методом гарячого туману в присутності курей-несучок. Використання препарату в дозі 0,3 мл/м3 повітря за експозиції 40 хвилин забезпечувало зниження мікробного забруднення повітря пташника на 98,8 %, що відповідало 85,7-кратному зменшенню мікробного навантаження. Протягом 28-добового виробничого експерименту у птиці не виявлено змін клінічного стану, поведінки, споживання корму, стану слизових оболонок, гребеня та сережок. Біохімічні показники сироватки крові курей-несучок перебували в межах фізіологічних значень, що свідчить про відсутність негативного впливу препарату на білковий, енергетичний та мінеральний обмін. Встановлені тимчасові зміни окремих показників (глюкози, креатиніну та кальцію) мали адаптаційний характер і не виходили за межі фізіологічних коливань. Застосування дезінфекційного засобу сприяло зниженню середньодобової смертності птиці на 0,045 %.
