Дисертаційна робота присвячена вирішенню наукового завдання щодо теоретичного обґрунтування та розроблення науково-прикладних засад формування і застосування організаційного механізму функціонування підприємств промислово-виробничого спрямування в умовах військового стану.
У першому розділі сформовано теоретичний базис функціонування і розвитку підприємств у нестабільному середовищі. Узагальнено та поглиблено взаємозв’язок між поняттями життєдіяльність, функціонування, розвиток та життєвий цикл підприємства. Обґрунтовано необхідність сприйняття нестабільного середовища як складно відстежуваної й обмеженої для прогнозування непостійності чинників, що мають різний за суттєвістю та спрямованістю вплив на підприємство. З'ясовано історичні підвалини та сучасне трактування термінів система, соціально-економічна система і загроза, що дало змогу обґрунтувати передумови трансформації підприємства. Розроблено теоретико-методичні засади трансформації, які передбачають внесення якісних і кількісних змін шляхом гомеостазу або контрольованого наближення й проходження точки біфуркації з переходом до бажаного атрактору. Обґрунтовано авторську позицію щодо організаційного механізму як поєднання складових, рівнів, процесів, форм, методів та інструментів з метою забезпечення функціонування й розвитку на основі трансформації. Запропоновано методичний інструментарій формування організаційного механізму, який включає виділення статичної та динамічної складових. У другому розділі виконано тенденційний аналіз функціонування промислово-виробничих підприємств за 2010–2024 роки, який засвідчив складну динаміку основних показників під впливом фінансової кризи 2008 року, військової агресії 2014 року, пандемії та повномасштабної війни. Відстежено критичну втрату кадрового складу в промисловості, що склала 61,39%, та обґрунтовано ускладнення господарської діяльності через деструктивний вплив воєнних дій. Застосовано системний аналіз та теорію графів для розроблення моделі, що визначає пріоритетність впливу можливостей і загроз на трансформацію підприємства. Розроблено науково-методичний підхід до оцінювання дієвості організаційного механізму на трьох ієрархічних рівнях із розрахунком інтегрального показника, що створює інформаційну основу для підвищення адаптивності підприємства.
У третьому розділі розроблено технологію управління організаційними змінами з використанням методу функціонального моделювання IDEF0. Доведено, що кадрове забезпечення виступає адаптивним інструментом, який підтримує дієвість організаційного механізму. Сформовано науково-методичне підґрунтя розвитку кадрового забезпечення, що включає подолання кадрового голоду шляхом формування груп тимчасових працівників зі студентів і пенсіонерів, а також адаптацію робочих місць для ветеранів. Запропоновано методичний підхід до формування оптимальної конфігурації кадрового забезпечення із застосуванням методів BOCR та аналізу ієрархій. Основні результати дослідження впроваджено у практику діяльністю промислових підприємств та у навчальний процес. Наукові положення апробовано на конференціях та висвітлено у 6 наукових працях.
