У дисертації обґрунтовано теоретико-методичні положення функціонування торговельних підприємств на ринку автозапчастин та поглиблено прикладні засади їхнього стратегічного розвитку в умовах цифровізації.
Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретичних і методичних положень функціонування торговельних підприємств на ринку автозапчастин та розробка прикладних засад їхнього стратегічного розвитку в умовах цифровізації.
Об’єктом дослідження є процес стратегічного розвитку торговельних підприємств на ринку автозапчастин в умовах цифровізації.
Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і прикладних положень забезпечення стратегічного розвитку торговельних підприємств на ринку автозапчастин в умовах цифровізації.
У дисертації досліджено теоретичні підходи до уточнення змісту категорії
«стратегія розвитку торговельного підприємства на ринку автозапчастин», що здійснено на основі контент-аналізу наявних підходів до розуміння дефініцій
«стратегія», «стратегічне управління», «стратегія торговельного підприємства»,
«ринок». Запропоновано розглядати таку категорію як унікальний довгостроковий план дій, систему цілей розвитку торговельного підприємства, діяльність яких пов’язана з виробництвом, постачанням, купівлею-продажом, використання автозапчастин для забезпечення експлуатації, технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів, що визначають напрями використання матеріальних та нематеріальних ресурсів, створюють передумови для їхнього ефективного застосування відповідно до довгострокових цілей, враховуючи зовнішні можливості, наявний внутрішній потенціал та здатність їх ефективного використання з метою формування стійких конкурентних переваг.
У дисертації удосконалено концептуальні підходи до дослідження сутності та структури ринку автозапчастин, що здійснено шляхом використання системного підходу. Це дало можливість виокремити фактори-активатори та фактори-обмежувачі, які впливають на систему ринку автозапчастин, її функції (формуюча, контролююча, інтеграційна, координаційна, логістична, комунікаційна, розподільча, інформаційна, регулююча, маркетингова, соціальна, інноваційна) та принципи (конкурентоздатності, рівноваги попиту та пропозиції, ринкового ціноутворення, ефективності, рентабельності, максимізації споживчої задоволеності, інтеграції, ієрархічності, адаптивності, співпраці, прозорості та доступності даних, регіональності, цілеспрямованості, самоуправління, стійкості та соціальної відповідальності). Запропоновано зазначену систему розглядати як цілісний, багаторівневий соціально-економічний об’єкт, який охоплює взаємопов’язану сукупність суб’єктів господарювання, інституцій, процесів та ресурсів, залучених до виробництва, дистрибуції, експлуатації та сервісного обслуговування автозапчастин, взаємодіє із суб’єктами зовнішнього середовища, розвиток якої забезпечується трансформацією й удосконаленням організаційно-економічного механізму її функціонування.
Доведено, що ринок автозапчастин України перебуває в точці структурного перелому, де цифрова трансформація перетворюється на обов'язкову умову збереження конкурентоспроможності. Підприємства, що стратегічно і послідовно інвестують у цифрові технології, формують стійкі переваги за оборотністю запасів, продуктивністю праці та рентабельністю. Розроблена методика оцінювання стратегічного потенціалу дозволила кількісно виміряти поточний рівень розвитку підприємства, ідентифікувати слабкі місця окремих складових та визначити стратегічні пріоритети, реалізація яких забезпечуватиме довгострокову конкурентоспроможність в умовах подальшої цифрової трансформації галузі та повоєнного відновлення національної економіки.
У дисертації обґрунтовано доцільність застосування стратегії «блакитного океану» торговельного підприємства на ринку автозапчастин, що здійснено шляхом розгляду змісту такої стратегії (створення нового ринкового простору, унікальної цінності, яка відрізняє бізнес від конкурентів, роблячи традиційну конкуренцію менш актуальною) та виокремлення основних напрямів її розроблення: реконструкція меж ринку, зосередження на загальній картині, вихід за межі наявного попиту, створення ефективних стратегічних сценаріїв, конкретизація заходів реалізації сценаріїв такої стратегії.
Удосконалено науково-методичні засади розроблення архітектури стратегічного розвитку торговельних підприємств на ринку автозапчастин, які були розширені шляхом конкретизації ядра такого розвитку, зовнішніх умов, які впливають на його інтенсивність, необхідного ресурсного забезпечення, функціональних компонентів та принципів. Зазначене дало можливість обґрунтувати процесну модель реалізації стратегії розвитку торговельного підприємства на ринку автозапчастин, виокремити основні етапи її розроблення, поглибити прикладні аспекти підтримки ефективності впровадження основних стратегічних напрямів трансформації діяльності зазначених суб’єктів господарювання в умовах цифровізації.
