Бартко В.Ф. Економічний механізм реструктуризації підприємств інвестиційно-будівельної сфери в умовах цифрової трансформації. — Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії з галузі знань 05 «Соціальні та поведінкові науки» за спеціальністю 051 «Економіка». — Київський національний університет будівництва і архітектури. — Київ, 2026.
Дисертаційне дослідження спрямоване на теоретичне обґрунтування, методичне забезпечення та прикладну формалізацію економічного механізму реструктуризації підприємств інвестиційно-будівельної сфери в середовищі цифрових технологічних змін. У роботі реструктуризацію розглянуто як керований процес перебудови системи створення економічної цінності підприємства, що охоплює трансформацію технологій, ресурсної конфігурації, організаційних взаємозв'язків, компетентностей, інформаційних потоків і способів взаємодії з учасниками інвестиційно-будівельних проєктів. Вихідною позицією дослідження стало положення про необхідність узгодження глибини цифрових змін із функціональним профілем підприємства, масштабом його діяльності, досягнутим рівнем цифрової зрілості та наявними ресурсними можливостями.
Актуальність дослідження визначається структурними змінами економічного середовища будівельного бізнесу, посиленням ролі цифрових даних у процесах створення вартості та поступовим переходом від автономного використання програмних продуктів до інтегрованих цифрових екосистем. Для підприємств інвестиційно-будівельної сфери цифровізація змінює не тільки технологічну основу виконання робіт, а й принципи економічної координації, структуру трансакційних витрат, моделі партнерства, вимоги до людського капіталу та механізми прийняття управлінських рішень.
Особливої ваги такі процеси набувають у контексті відновлення економіки України, коли інвестиційно-будівельна діяльність має одночасно відповідати критеріям економічної результативності, прозорості, технологічної сумісності, ресурсної ощадливості та європейським вимогам до цифрового супроводу життєвого циклу об'єктів. За таких умов здатність підприємства інтегрувати BIM/TIM, Digital Twins, IoT, хмарні сервіси та аналітику даних перетворюється з локальної технологічної переваги на фактор його інвестиційної привабливості, конкурентної позиції та участі у складних девелоперських проєктах.
Водночас цифровий перехід формує нову структуру економічних ризиків. Первинні інвестиції у програмне забезпечення, цифрову інфраструктуру, підготовку даних і розвиток компетентностей передують отриманню економічного ефекту, тоді як вигоди можуть розподілятися між різними стадіями життєвого циклу будівельного об'єкта та різними учасниками проєкту, що обумовлює необхідність економічного обґрунтування не самого факту застосування цифрових технологій, а раціональної конфігурації трансформаційних заходів відповідно до характеристик конкретного підприємства.
У дисертації сформовано методологічну позицію, відповідно до якої результативність реструктуризації визначається здатністю економічного механізму поєднати діагностику вихідного стану, визначення цільової конфігурації, ресурсне забезпечення, вибір технологічних рішень, управління людським та інтелектуальним капіталом, контроль ризиків і постійне коригування траєкторії змін на основі фактичних даних. Такий підхід дозволив перейти від універсальних схем цифровізації до диференційованої моделі реструктуризації підприємств інвестиційно-будівельної сфери.
У першому розділі сформовано теоретико-методологічний базис економічного механізму реструктуризації підприємств ІБС та розкрито трансформацію його змісту в процесі зміни технологічних парадигм. Встановлено, що вектор розвитку від Industry 4.0 до Industry 5.0 змінює економічну природу реструктуризації: поряд із технологічною автоматизацією визначального значення набувають людиноцентричність, резильєнтність, екологічна відповідальність, інтелектуалізація управління та здатність підприємства капіталізувати інформаційні й нематеріальні активи.
Розвинено трактування економічного механізму реструктуризації як системи взаємопов'язаних управлінських впливів, що забезпечує перетворення ресурсів, компетентностей, бізнес-процесів та цифрових активів у додаткову економічну цінність. Обґрунтовано доцільність поєднання сценарного, ресурсного, процесного, ринкового та екосистемоорієнтованого підходів. Екосистемна складова розкриває особливості функціонування підприємств у платформному середовищі, де економічний результат формується не ізольовано окремим суб'єктом, а через координацію цифрово взаємопов'язаних учасників інвестиційно-будівельного проєкту.
Сформовано структурно-функціональну архітектуру механізму, яка забезпечує послідовний перехід від діагностики вихідних параметрів до моделювання бажаного стану, організаційно-ресурсного забезпечення змін та прогнозування їх наслідків.
