Меренюк Х. В. Образ Русі та руських воїнів у німецьких та австрійських поетичних творах кінця XII – XV століть: історичне підґрунтя, персоналії, іконографія

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії

Державний реєстраційний номер

0826U005422

Здобувач

Спеціальність

  • 032 - Історія та археологія

07-10-2026

Спеціалізована вчена рада

PhD 16931

Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича Національної академії наук України

Анотація

Актуальність дослідження обумовлена недостатнім рівнем вивчення контактів Русі зі Священною Римською імперією та браком праць, які були б присвячені відображенню історії руських земель, їхніх володарів і воїнів у середньовічному німецькомовному літературному середовищі. Незважаючи на наявність численних згадок про Русь у поемах, героїчному епосі та творах мінезингерів, ці свідчення тривалий час залишалися поза українською історіографією або привертали увагу дослідників лише фрагментарно. Мета дослідження – всебічний аналіз образу Русі та руських воїнів у німецьких і австрійських поетичних творах кінця XII–XV ст., визначення історичних основ, персоналій та особливостей репрезентації руського світу в поетичній традиції Священної Римської імперії. Об’єктом дослідження є Русь, руські воїни та володарі (королі) у німецьких і австрійських поемах XII–XV ст. Предметом дослідження став образ Русі в середньовічній німецькомовній поетичній традиції, його історичні основи, літературні переосмислення та іконографічні особливості (аналіз зображень, що збереглися у середньовічних рукописах та пов’язані із Руссю). Методологічна основа роботи – міждисциплінарний підхід, що поєднав історико-філологічний, порівняльний, контекстуальний, історико-мовний, іконографічний та іконологічний методи дослідження. Особливу увагу приділено аналізу оригінальних середньоверхньонімецьких та ранньонововерхньонімецьких текстів. У результаті дослідження встановлено, що образ Русі в німецькій поетичній традиції був багатогранним. Русь постала як добре відома східноєвропейська країна з чіткими географічними межами, власними правителями, військовою силою та значними природними ресурсами. Водночас поети XII–XV ст. сформували окремі стереотипні уявлення про Русь як про віддалений й екзотичний простір. Доведено, що значна частина аналізованих повідомлень про Русь у німецьких поетичних творах мала реальне історичне підґрунтя. Дослідження дало змогу співвіднести поетичні образи з відомими фактами політичної історії Русі, насамперед Галицько-Волинської держави. Встановлено зв’язок між згадками про руських правителів, воїнів і військові кампанії та реальними подіями XIII ст., зокрема боротьбою за австрійську спадщину Бабенбергів, участю Романовичів у центральноєвропейській політиці та військових походах угорських королів. Власне, ці факти, засвідчені в історичних хроніках та літописаннях, могли стати підґрунтям для появи поетичних творів. З’ясовано, що німецькі поети володіли знаннями про географію Русі. У джерелах відображено уявлення про її кордони, торговельні шляхи, економічні ресурси та місце серед інших народів Східної Європи. Особливе значення мало сприйняття Русі як важливого постачальника хутра, руських володарів – як надзвичайно заможних правителів. Визначено особливості формування концепту «дикої Русі» («wilde Riuzen»). Доведено, що цей термін не мав однозначно негативної характеристики місцевого населення. Він поєднав значення віддаленості, культурної відмінності, екзотичності та конфесійної «інакшості». Таке уявлення про Русь сформувалося на перетині реальних знань, релігійних стереотипів та давнішої хронікарської традиції. Встановлено, що руські воїни посідали помітне місце у німецькому героїчному епосі. У творах вони представлені як хоробрі, добре озброєні та вправні бійці, які брали участь у військових кампаніях і поєдинках. Особливий інтерес викликав концепт «Riuzen sturm», який відображав уявлення про специфічну місцеву військову тактику та зберіг пам’ять про реальні військові контакти Русі та Центральної Європи. Окрім німецьких поетичних творів, він згадувався також у літописанні, що дало змогу ширше узагальнити популярність таких мілітарних знань. Окрему увагу приділено візуальним джерелам. Аналіз мініатюр до «Всесвітньої хроніки» Янса Енікеля, «Книги героїв» та інших рукописів XIV–XV ст. засвідчив, що руські королі та воїни зображувалися відповідно до загальноєвропейських канонів рицарської культури. У більшості випадків вони постали як повноправні учасники європейського політичного та культурного простору. Наукова новизна дослідження полягає у першому аналізі образу Русі та руських воїнів у німецькій та австрійській поетичній традиції XII–XV ст., систематизації відповідних текстових та візуальних джерел, введенні до наукового обігу низки маловідомих пам’яток та встановленні їхнього зв’язку з історичними реаліями Русі й насамперед Галицько-Волинської держави.

Публікації

Меренюк Х. В. Руський король очима Європи: іконографія в манускриптах «Всесвітньої хроніки» Янса Енікеля XIII–XV століть. Рукописна та книжкова спадщина України. 2025. Вип. 3. C. 5–24. https://doi.org/10.15407/rksu.38.005

Mereniuk K. Gloria et Virtus: Hastiludium in Ruthenian Lands and Beyond ХІІ–ХV centuries. Nuova Antologia Militare. 2025. Vol. 6(24). P. 111–139. https://doi.org/10.36158/97912566910673

Mereniuk K. “Riuzen Stürm” in the Epic Tradition of the 13th–14th-Century Holy Roman Empire. Nuova Antologia Militare. 2026. Vol. 7(25). P. 47–74. https://doi.org/10.36158/97912566935043

Меренюк Х., Паршин І. «Фаръ» у руських літописах: особливості трактування. Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Львів, 2021. Вип. 34. С. 3–12.

Меренюк Х. Військова «игра» в Русі: термінологічні та джерелознавчі питання. Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. 2023. Вип. 38. С. 41–52.

Меренюк Х. Ростислав Михайлович та Ворш на військовій «грі» 1245 р. Військово-науковий вісник. 2025. Вип. 43. С. 73–85. https://doi.org/10.33577/2313-5603.43.2025.73-85

Меренюк Х. “Трояндовий сад”: рицарська доблесть руського короля на турнірі у Вормсі. Наукові зошити історичного факультету Львівського університету. 2025. Вип. 26. С. 111–118.

Меренюк Х. Галицька і волинська еліти на полюваннях та бенкетах XII–XIV ст. Західноукраїнські землі княжого та ранньомодерного часу: тенденції соціополітичного розвитку й осмислення культурної спадщини: колективна монографія / відп. ред. Ілля Паршин; Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. Львів, 2024. С. 217–260.

Меренюк Х. Образ Русі та Великого князівства Литовського. Артимишин П., Меренюк Х. Україна та українці в пострадянських білоруських підручниках та посібниках з історії: колективна монографія / НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. Львів, 2024. С. 11–44.

Mereniuk K. “Tournaments” and “Games” in Rus’: tradition or single mentions? Проблеми історії війн і військового мистецтва. 2021. Вип. 3. С. 57–69.

Меренюк Х. Жінки у судових поєдинках руських міст-республік XIII–XV століть. Аннали юридичної історії. Київ, 2021. Вип. 5. С. 52–62.

Меренюк Х. «Релігійний» та «політичний»: бенкети у Русі як особлива форма соціальної комунікації. Феномен Європи: парадигми розвитку та глобальні трансформації. Збірник матеріалів студентів, аспірантів та молодих вчених. Львів, 2021. Вип. 5. С. 11–17.

Меренюк Х. Законодавчі основи турнірних змагань в Англії ХІІ–ХІІІ ст. Аннали юридичної історії. 2022. Вип. 5. № 3-4. С. 45–53.

Mereniuk K. Knight’s Tournaments in England and France from the 11th to the 14th Century: The Problems of Sources and Terminological Aspects. Średniowiecze Polskie i Powszechne. 2022. Vol. 14 (18). P. 126–148.

Меренюк Х. «Riuzen» та «Polen» у Дітріхівському циклі німецького героїчного епосу XIII–XIV століть. Княжа доба: історія і культура. 2025. Вип. 17. С. 103–125.

Файли

Схожі дисертації