Шепєлєв М. А. Планетарний дуалiзм як свiтосистемний феномен: фiлософсько-iсторичний аналiз

Проблема планетарного дуалiзму як свiтосистемного феномену, як системної цiлiсностi, що динамiчно розвивається. Здiйснити фiлософсько-iсторичний аналiз планетарного дуалiзму як свiтосистемного феномену. Аксiоматичний пiдхiд, дiалектичний, iсторико-системний, структурно-дifхронний методи i метод сценарiїв. Визначено концептуальний філософський зміст поняття планетарний дуалізм як світосистемного феномену, що виступає у якості основної, абсолютної, безпосередньої, необхідної, внутрішньої, діалектичної суперечності сучасної світової системи. Встановлено, що загальною сутністю планетарного дуалізму є соціальна взаємодія. Встановлено, що формою прояву планетарного дуалізму як основної суперечності сучасної світової системи є насамперед міжнародні конфлікти, але в той же час сам планетарний дуалізм виступає як перманентний конфлікт. Визначено функції планетарного дуалізму. Виявлено генезу планетарного дуалізму шляхом дослідження процесу його геополітичного конституювання, що здійснено на основі висунутої а втором концепції геополітичної революції кінця XV - середини XVII ст. Вперше проаналізовано механізм розгортання планетарного дуалізму у процесі розвитку сучасної світової системи. Введено у науковий обіг поняття "геоісторична фаза планетарного дуалізму". Запропоновано варіант періодизації процесу розвитку планетарного дуалізму. Встановлено, що у процесі розвитку планетарного дуалізму проявляється тенденція до зміщення центрів-гегемонів талассократії на Захід, а центрів-гегемонів теллурократії - на Схід, на підставі чого висувається гіпотеза про те, що лідером теллурократичного світу у наступному етапі протистояння сил Сушi та Моря, Сходу та Заходу може виступити Китай. Результати дослiдження знайшли впровадження у навчальному процесi.