Кузнєцов Ю. В. Ноотропні препарати як модулятори пластичних функцій і засоби захисту глутаматергічних синапсів головного мозку при його аноксичних ушкодженнях

Дисертація містить результати досліджень нейрохімічних механізмів гіпоксичних пошкоджень нейронів і найменш вивчених форм синаптичної пластичності - тривалої депресії і депотенціації, а також експериментальні дані про вплив ноотропних речовин на ці процеси. Встановлено, що ноотропні речовини (пірацетам, карбацетам, етимізол і гліцин) полегшують індукцію і експресію головних форм синаптичної пластичності в гіпокампі: тривалу депресію (ювенільні щурі) і депотенціацію (зрілі щурі) в області СА1, але послаблюють розвиток допоміжних форм синаптичної пластичності - тривалу депресію в зубчастій звивині зрілих щурів. Показано, що такий неоднаковий вплив ноотропних речовин визначається відмінністю нейрохімічних механізмів цих форм синаптичної пластичності. Розроблено та уточнено нейрохімічні механізми ранніх і відстрочених аноксичних пошкоджень нейронів. Встановлено, що нейрон-протективна активність високих концентрацій ноотропних речовин, крім гліцину, при одночасному їх впливі з аноксією, зумовлена активацієюНМДА рецепторів і високопорогових п/з Са2+ каналів і подальшим зменшенням вивільнення Са2+ з внутрішньоклітинних депо. Показано, що захисна активність ноотропів значно знижується при пізніх аноксичних пошкодженнях і це пов'язано з їх слабким впливом на процеси пресинаптичного вивільнення глутамату, що лежать в основі відстрочених аноксичних пошкоджень нейронів.