Підковка Н. О. Регуляторна роль Са2+ у функціонуванні глутатіонової антиоксидантної системи лімфоцитів крові

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0403U001335

Здобувач

Спеціальність

  • 03.00.04 - Біохімія

11-03-2003

Спеціалізована вчена рада

Д 35.368.01

Інститут біології тварин НААН

Анотація

Об'єкт дослідження: роль Са2+ у функціонуванні глутатіонової антиоксидантної системи лімфоцитів крові. Мета дослідження: виявити взаємозв'язок між функціонуванням глутатіонозалежної антиоксидантної системи, пероксидною оксидацію ліпідів та іонізованим кальцієм, використовуючи як модель моноядерні лімфоцити периферичної крові людини. Методи дослідження та апаратура: біохімічні, спектрофотометр, рН-метр, центрифуга, мікроскоп, вага торзійна, вага електронна. Теоретичні і практичні результати: Виявлено, що катіони Са2+ регулюють процес пероксидної оксидації ліпідів і, відповідно функціонування глутатіонової системи знешкодження наслідків його дії. Уперше в комплексі вивчені окремі ланки глутатіонової антиоксидантної, катіон-транспортувальних систем та їх чутливість до Са2+ в моноядерних лімфоцитах периферичної крові людини. Виявлено залежність глутатіонпероксидазної, глутатіонредуктазної, глутатіонтрансферазної, Na+,K+-АТФазної та Ca2+,Mg2+-АТФазної активності від інтенсивності окиснювального стресу, індукованого адріаміцином. Доведена доцільність використання сапоніну при визначенні глутатіонозалежних та АТФазних ферментативних активностей в експериментах на цілих лімфоцитах з метою виявлення взаємозв(язку між Са2+ і глутатіоновою антиоксидантною системою. З'ясовано, що обробка лімфоцитів сапоніном виявляє латентну активність глутатіонозалежних ферментів - глутатіонпероксидази, глутатіонредуктази, глутатіонтрансферази та Na+,K+- і Ca2+,Mg2+-АТФаз, що дає змогу простежити функціональні взаємозв(язки між цими ферментами. Дібрані оптимальні умови (рН, час інкубації, співвідношення катіонів, концентрація АТФ, білка, сапоніну) для ферментативних реакцій при роботі на пермеабілізованих моноядерних лімфоцитах периферичної крові людини. Показано, що спільною ланкою у проявленні ефектів різних за фармакологічною дією лікарських препаратів, як-от куриозин, мідокалм, квамател є їх вплив на активність глутатіонозалежної антиоксидантної системи та функціонування транпортних АТФаз. Досліджено дозозалежність виявлених ефектів. Упровадження - отримані дані можуть слугувати основою для розробки методів корекції патологічних змін клітинного гомеостазу. З огляду на це можна ставити питання про створення нових та добір наявних фармакологічних препаратів, які модулюють активність АТФаз та ферментів глутатіонової антиоксидантної системи. Матеріали дослідження можуть бути використані в курсі лекцій у вищих навчальних закладах. Галузь використання - біохімія, нормальна і патологічна фізіологія, мембранологія, ензимологія, фармакологія.

Файли

Схожі дисертації