Черенков М. М. Філософсько-історичне переосмислення європейського гуманізму

Осмислення досвіду людської деструктивності доводить необхідність подолання занадто оптимістичних уявлень щодо природи людини, її місця та ролі в історії. На відміну від модерністського проекту антропоцентризму, егології, самоцентрованості і самодостатності людини, інтегральною ідеєю сучасної гуманістики, яка поєднує поновленні християнську та секулярну гуманістичні традиції, повинна стати ідея нелінійності людського буття, відкритості назустріч Іншому, постійного подолання самототожності Я-Я. Людяність в такому розумінні - це гідні відносини з Іншим, не буття-у-собі, а буття-для-Іншого. Як відомо, жертовна любов до Іншого - це головний заповіт християнства, тож нові його інтерпретації спроможні ініціювати поновлення та відродження гуманізму, надати натхнення та сил для виходу з антропологічної кризи, вирішення глобальних проблем, продовження людської історії.