Скоробогатий Т. В. Вплив гетерофазних реакцій на формування весняної озонової аномалії в Антарктиді.

У припущенні максимуму ентропії малої газової домішки, що поглинає сонячне випромінювання, отримано систему диференціальних рівнянь для вертикального розподілу озону та температури в вільній атмосфері. Побудована модель перевірена на результатах більш ніж 20 тисяч прямих вимірів і показала добре узгодження з експериментом. Якісний аналіз моделі показав, що вона вірно описує головні зональні особливості вертикального розподілу озону і температури. Показано, що значення каталітичного циклу за участю окису хлору в руйнуванні озону в період весняної озонової аномалії (ВОАА) є недостатньо обгрунтованим і не підтвердженим даними спостережень. Сильну антикореляцію відношення суміші для озону та окису хлору, що спостерігається в період ВОАА, можна пояснити гетерофазними реакціями прямого руйнування як молекул хлористого нітрозилу, так і озону на поверхні часток полярних стратосферних хмар. Збільшення концентрації окису хлору і зменшення концентрації озону в період ВОАА можуть бути наслідками однієї причини, щовикликає температурні зміни і, таким чином, зміни кількісних і якісних параметрів полярних стратосферних хмар. Висунуті в даній роботі уявлення про роль гетерофазних механізмів у формуванні ВОАА дозволяють пояснити факт наявності цього явища в часи низьких рівнів завантаження стратосфери продуктами розкладання фреонів. Зразки бутоксиаеросилу було експоновано в атмосфері озону протягом 15, 30, 60, 120 та 240 хвилин як моделі атмосферних аерозолів. Кожен із зразків було досліджено в рамках температурно-програмованої десорбційної процедури в температурному інтервалі від кімнатної температури до 1073 К. З експериментальних даних було визначено температурні інтервали стабільності та ідентифіковано фізично та хімічно адсорбовані продукти озонолізу.