Германчук В. В. Кінематографічна модель інтуїтивізму в контексті культуротворчих процесів ХХ століття.

У дисертаційній роботі здійснено аналіз інтуїтивістського напряму - потужного стимулу художніх пошуків провідних кіномитців Європи і розглянуто ті аспекти класичного інтуїтивізму та його модифікацій, які дістали оригінального рішення в практиці європейського кінематографа. Вперше в українському мистецтвознавстві здійснено цілісне осмислення досвіду кіноінтерпретації класичних бергсонівських теорій - "зворотного часу" та "штучного простору", а також розглянуто особливості кінематографічного втілення концепції аттантизму, "школи погляду" та принципу "речовизму". Аналіз специфіки осмислення зазначених аспектів інтуїтивізму, зумовив необхідність звернення до одних і тих самих фільмів задля наголосу на свідомому чи позасвідомому прагненні митців до всебічної інтерпретації засадничих і модифікованих принципів інтуїтивістської теорії, що дає підстави говорити про потужний теоретико-практичний діалог на цьому терені. У дисертації показано, що інтуїтивістські кінематографічні пошуки подолали територіальні кордони французького культурного регіону і виявили своє яскраве втілення у фільмах представників італійського та іспанського кіномистецтва. Здобувачем розглянуто особливості кінематографічного втілення бергсонівських категорій "зворотного часу" та "штучного простору", а також принципу "речовизму" у творчості С.Параджанова, що засвідчило активізацію входження теорії інтуїтивізму у європейське кіномистецтво другої половини ХХ століття.