Смоляр Ю. О. Механізм формування державного внутрішнього боргу України

Об'єкт дослідження. Внутрішні урядові запозичення у фінансовій системі країни.Мета дослідження. Обґрунтування напрямів удосконалення механізму формування державного внутрішнього боргу України.Методи дослідження. Системний підхід до вивчення фінансового механізму державних внутрішніх запозичень. Методи декомпозиції, порівняння, коефіцієнтів, статистичного аналізу.Теоретичні і практичні результати. Уточнено основні поняття теорії державного кредиту, опрацьовано складові елементи системи управління державними внутрішніми позиками; розкрито механізм функціонування та особливості розвитку вітчизняного ринку державних цінних паперів; розроблено низку пропозицій щодо підвищення ефективності державних внутрішніх запозичень; обґрунтовано методичні рекомендації з проведення аналізу економічних ризиків державних боргових зобов’язань; розроблено рекомендації щодо активізації притоку коштів населення на ринок урядових запозичень. Новітність нововпроваджуваного: Запропоновано авторське визначення поняття “механізм формування державного боргу”; уточнено сутність поняття “державний кредит”; систематизовано сутнісні характеристики державного кредиту, на основі яких вперше визначено основні властивості державних запозичень: фундаментальні, функціональні та специфічні, а також обґрунтовано нову функцію державного кредиту - компенсуючу; сформульовано поняття «поглинаюча здатність ринку державних боргових зобов’язань», що означає обсяг емітованих державних цінних паперів, реалізація якого не впливає негативно на загальну ліквідність боргового ринку; вперше запропоновано періодизацію розвитку ринку державних цінних паперів України з виділенням п’яти етапів: становлення; розширення за рахунок коштів зовнішніх інвесторів; криза; післякризова депресія; концептуальна перебудова боргової політики; обґрунтовано пропозиції щодо вдосконалення управління державним внутрішнім боргом України, зокрема, розроблено заходи з управління запозиченнями, що сприятимуть оптимізації формування державного внутрішнього боргу, та шляхи підвищення ефективності використання державних позик; розроблено оригінальну методику аналізу основних економічних ризиків державних внутрішніх запозичень (дефолту, інфляційного, відсоткового, ліквідності); розроблено заходи з активізації розміщення державних облігацій серед фізичних осіб, які передбачають підтвердження готовності українського уряду виконувати зобов’язання протягом року та забезпечення державних цінних паперів реальними активами.Ступінь упровадження. Аналітичні матеріали та науково-практичні висновки, підготовлені в ході дисертаційного дослідження були використані Міністерством фінансів при підготовці законопроекту «Про основні засади державної боргової політики на 2002–2005 роки» і Програми розвитку ринку середньо- і довгострокових державних боргових зобов'язань на 2003–2005 роки. Сфера використання. Державні фінанси, управління державним боргом