Шматкова Н. В. Синтез, будова і властивості комплексних сполук германію (IV) з арилгідразонами гідразидів заміщених бензойних і піридинкарбонових кислот

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0404U002712

Здобувач

Спеціальність

  • 02. . -

22-06-2004

Спеціалізована вчена рада

Д 41.219.01

Анотація

Об'єкт дослідження: комплекси германію (IV) з арилгідразонами гідразидів заміщених бензойних і піридинкарбонових кислот. Мета дослідження: з'ясувати особливості взаємодії тетрахлориду германію з арилгідразонами гідразидів заміщених бензойних і піридинкарбонових кислот залежно від природи розчинника, складу і будови ліганда; встановити закономірності, що визначають структуру і фізико-хімічну характеристику новоутворюваних комплексів. Методи дослідження: елементний і рентгенофазовий аналізи, вимірювання електропровідності, 1H, 13С ЯМР, ІЧ та електронна спектроскопія, термогравіметрія, мас-спектрометрія, рентгеноструктурний аналіз. Теоретичні і практичні результати, новизна: проведено систематичне дослідження взаємодії GeCl4 з бензаль-, диметиламінобензаль- і саліцилальгідразонами гідразидів бензойних і піридинкарбонових кислот в органічних розчинниках різної природи (бензол, ацетон, етанол, метанол). Розроблено ефективні методики і синтезовано тридцять нових координаційних сполук, які відрізняються способом координації, дентатністю та формою гідразону. Встановлено, що комплекси з бідентатною координацією лігандів утворюються тільки в бензолі і є нестійкими в протонних розчинниках. Показано, що умовою комплексоутворення GeCl4 у протонних розчинниках є тридентатна координація лігандів типу саліцилальгідразонів. Вперше отримано структурні параметри октаедричних поліедрів різного складу: GeCl2O2N2, GеO4N2, GeCl2O3N і GeCl3O2N. Показано утворення супрамолекулярних сполук германію з гідразонами, які містять потенційно донорний атом нітрогену поза координаційним вузлом. На прикладі комплексів з саліцилальгідразонами піридинкарбонових кислот відзначено вплив природи розчинника на склад координаційного вузла та форму ліганду. Досліджено протизапальну активність і показано перспективу дальшого вивчення фізіологічної дії комплексів германію (IV) з розглянутими гідразонами. Ступінь упровадження: отримані в роботі дані впроваджені у практику роботи кафедри загальної хімії та полімерів (окремі розділи спецкурсів, присвячених комплексоутворенню і фізико-хімічним методам дослідження координаційних сполук). Сфера використання: координаційна хімія.

Файли

Схожі дисертації