Семірягін С. В. Розробка технології десульфурації чавуну алюмотермічним відновленням магнезиту в глибині металевого розплаву.

Робота присвячена розробці ефективної технології позапічної обробки чавуну магнієм, який отримано алюмотермічним відновленням магнезиту в глибині металевого розплаву і забезпе-чує підвищення якості металопродукції, зниження матеріальних витрат, використання не дефіцит-них і доступних матеріалів, отримання задовільних технологічних і екологічних умови роботи. Розширення об'ємів безперервного розливання на Україні, а також підвищення вимог до якості металопрокату на світовому ринку супроводжуються обмеженням вмісту в ньому сірки. Позадоменна десульфурація чавуну є обов'язковим елементом технології виробництва сталі з ни-зьким вмістом сірки. В даний час кращим десульфуратором чавуну визнаний магній. Не дивлячись на різноманіття технологій рафінування чавуну магнієм всі вони мають цілий ряд принципових недоліків, обумовлених нестабільним ступенем використання десульфуратора і відносно великою його витратою, відносно високою вартістю магнійутримуючих матеріалів і собівартістю процесу видалення сірки, складністю устаткування, що використовується, значними втратами температури в процесі обробки, відсутністю надійного регулювання процесу десульфурації і кількості пари, що утворюється. Одним з найперспективніших напрямів магнієвої обробки є технологія дугового від-новлення магнезиту в об'ємі рідкого розплаву. Висока ефективність даного способу обробки дося-гається використанням доступної і відносно недорогої сировини порівняно з вживанням чистого магнію, дроту, гранул, лігатур, тощо. Проте, цей спосіб будучи відносно новим також далекий від досконалості і вимагає більш глибокого вивчення і дослідження. В роботі проведені теоретичні і лабораторні дослідження процесу отримання активної пари магнію в глибині металевого розплаву з метою видалення сірки, що дозволило довести ефектив-ність вживання алюмінію як відновника магнію, розробити конструкцію, визначити склад і тепло-фізичні властивості конструктивних елементів відновлювального блоку, встановити залежність швидкості витрачання його складових від технологічних параметрів обробки. Шляхом математич-ного моделювання процесу обробки уперше одержана залежність об'єму пари магнію, що витрача-ється на десульфурацію повністю від початкової об'ємної концентрації сірки за час спливання її із заданої глибини. В результаті теоретичних і експериментальних досліджень розроблені практичні рекомендації по вибору схем виготовлення дугових відновних блоків в промислових умовах, ос-новні технологічні прийоми їх виготовлення і роботи, а також встановлена залежність між ступе-нем десульфурації, засвоєння магнію, витратою відновної суміші і технологічними параметрами обробки. Розроблена методика розрахунку основних конструктивних елементів дугового віднов-лювального блоку, алгоритм і програма проектування технології дозволяють визначити необхідні технологічні параметри для обробки чавуну в ковшах довільного об'єму. Економічний ефект, 1008 грн. при обробці 2,4 т чавуну, одержаний за рахунок економії десульфураторів і збільшення варто-сті його реалізації. Ключові слова: десульфурація, чавун,розплав, магній, алюмотермія, дуга, відновлення в глибині, дуговий блок, каверна, електрод, рудно-відновлювальна суміш.