Білокриницька Л. М. Діагностування стану та довготермінових змін озонового шару за даними космічних спостережень

Викладено результати розробки та випробовувань приладу БУФС (бортового УФ-спектрометра), що призначений для моніторингу глобального стану озонового шару (вимірювань загального вмісту та вертикального розподілу озону) з борта космічного апарата, TOMS та балонного зондування. Результати порівняння доводять, що вимірювальні можливості БУФС стосовно до загального вмісту озону достатньо високі. Відмічено, що експлуатація БУФС у складі космічних засобів моніторингу озонового шару могла б сприяти значному підвищенню надійності та інформативності всієї системи озонового моніторингу, тому що БУФС може об'єднати вимірювальні можливості таких сучасних систем, як TOMS і SAGE. Проаналізовано дані спостережень поля загального вмісту озону над Україною наземними та космічними вимірювальними засобами починаючи з 70-х років минулого століття до теперішнього часу. Отримано порівняльні оцінки якості роботи наземних вимірювальних засобів на Україні. Розраховано кліматичні норми, лінійні та параболічні тренди загального вмісту озону для України. Проведено їх порівняння з аналогічними даними для відповідного широтного поясу (440N – 530N). Показано, що довготермінові зміни загального вмісту озону не є однонапрямленими, а носять коливальний характер. На основі аналізу результатів прямих вимірювань розроблена емпірична модель для розрахунку спектральної густини УФ-опроміненності земної поверхні за даними загального вмісту озону та балу загальної хмарності. Розраховані відповідні кліматичні норми та обґрунтована методика мапування полів в абсолютних одиницях та відхиленнях від цих норм. За даними, які отримано за допомогою ІЧ-метричної апаратури CRISTA в ході її місій 1994 та 1997 рр., проаналізовані властивості у вертикальному розподілі відношення суміші озону в періоди, що примикають до відповідних весняних озонових аномалій (ВОАА). Оскільки процес утворення вказаних мінімумів протікає на кордоні полярної ночі, можна стверджувати, що їх появу не можна пояснити на основі каталітичного циклу окислу хлору, що підтверджує гіпотезу прямого руйнування озону на поверхні часток полярних стратосферних хмар. Встановлено, що утворення мінімумів протікає в двох просторово рознесених діапазонах висот та тісно пов'язание з характером та впорядкованістю атмосферних рухів.