Об'єктом дисертаційного дослідження є соціальна сфера як багатоаспектне явище, складова системи життєзабезпечення населення; структура соціальної сфери, теоретичні, методологічні і прикладні аспекти формування рівня життя населення у перехідний період. Метою дисертаційної роботи є комплексна теоретична розробка та обґрунтування методологічних принципів розбудови соціальної сфери у перехідний період; визначення сутності соціальної сфери та з'ясування її місця і ролі у трансформаційних перетвореннях, прийнятності використання моделі соціального ринкового господарства у вітчизняних умовах. Основним методом дослідження є діалектичний спосіб пізнання процесів і явищ, який характеризує закономірності розвитку соціально-економічних відносин. При вивченні фундаментальних основ соціальної сфери використовувалися об'єктивний і суб'єктивний підходи до тлумачення соціально-економічних явищ і процесів. Крім того, у ході дослідження були використані такі загальнонаукові та спеціальні методи: сходження від абстрактного до конкретного - для аналізу соціальної сфери та її складових, соціальної справедливості та її елементів, системи соціального захисту, соціальної політики; історичний і логічний - для аналізу соціалізації економіки, становлення соціально орієнтованої ринкової економіки; аналізу і синтезу - для дослідження стану соціальної сфери у трансформаційній економіці, рівня і якості життя населення; економічного моделювання - для дослідження поведінки держави у трансформаційний період щодо виробництва та надання соціальних благ; програмно-цільові - для аналізу соціальної політики та системи соціального захисту; методи систематизації й узагальнення, порівняльного і статистичного аналізу. Методологічною базою дисертаційного дослідження є синтезоване осмислення актуальних, з точки зору об'єктивної логіки економічної науки, досягнень класиків економічної теорії, філософії та соціології, сучасних вітчизняних і зарубіжних науковців. Інформаційна основа дисертаційної роботи базується на фундаментальних дослідженнях вітчизняних і зарубіжних фахівців; провідних наукових центрів з питань формування і проведення соціальної політики; матеріалах міжнародних, всеукраїнських та регіональних науково-практичних конференцій; законодавчих актах Верховної Ради України, Указах Президента України, Декретах та Постановах Кабінету Міністрів України; матеріалах офіційних сайтів Президента України та міністерств, матеріалах загальноукраїнської та регіональної періодичної преси, а також офіційних звітних даних Держкомстату України. Наукова новизна одержаних результатів полягає у розкритті проблем розвитку та обґрунтуванні значимості соціальної сфери на перехідному етапі розвитку економічної системи, визначенні принципів функціонування соціальної сфери і доцільності її державного патронування у перехідний період, а також у розробці ефективного механізму функціонування соціальної сфери. При цьому: - вперше визначено поняття "соціальна сфера" через категорію "життєзабезпечення населення" з виокремленням соціально-економічного і політико-правового аспекту даного поняття; категорія "життєзабезпечення населення" розглядається у широкому і вузькому розуміннях; - доведено, що у сучасних умовах соціальна сфера зазнає вирішального впливу соціалізації як процесу соціальної переорієнтації економіки, який пронизує мікро-, мезо- та макроекономічний рівні національної економіки; - поглиблено дослідження співвідношення понять "соціальна сфера" і "суспільні блага" через розмежування соціальної сфери на соціально-культурний і матеріально-побутовий сектори; дано визначення поняття "соціальні блага" як сукупності суспільних благ, що продукуються соціальною сферою; - розширено розуміння людського капіталу на основі виокремлення специфічних функцій сім'ї: людський капітал - це закладений сім'єю у результаті фінансових, емоційних, часових та інших інвестицій фізичний, розумовий, творчий і моральний потенціал індивіда, який у подальшому дозволить йому отримати знання, здобути кваліфікацію, набути досвід та у результаті участі у суспільному виробництві - сприяти економічномузростанню й підвищенню добробуту; визначено соціальну місію освіти як системи неперервного отримання знань, що сприяє оптимізації суспільного вибору, створює умови для формування і розвитку людського капіталу; - поглиблено обґрунтування необхідності активізації державної соціальної політики стосовно базового економічного суб'єкта - сім'ї, з метою відновлення довіри населення до держави, що сприятиме гармонізації суб'єкт-суб'єктних відносин - основного принципу соціальної економіки; - визначено, що раціональний вибір поведінки економічних суб'єктів і розробка політики відповідно до намічених суспільних цілей є своєрідним компромісом між ідеально максимальною економічною ефективністю і неекономічними устремліннями; доведено, що при досягненні колективного оптимуму існує тісний зв'язок між соціальною ціною пошуку ефективності і трансформацією умов виробництва; - запропоновано механізм функціонування соціальної сфери, який ґрунтується на принципах розмежування повноважень між державним і приватним секторами щодовиробництва й надання соціальних благ; раціоналізації державного фінансування соціальної сфери залежно від поставленої мети; підвищення платоспроможності населення з метою розширення їхнього доступу до соціальних благ, які надаються приватним сектором. Наукові положення, висновки та рекомендації дисертаційного дослідження можуть бути використані як на науковому, так і на практичному рівнях. На науковому рівні - науковими установами, аналітичними організаціями для подальшого поглиблення теоретичних уявлень щодо значення соціальної сфери у поступальному розвиткові і рухові національної економіки до соціалізованого ринкового господарства. Практичне значення одержаних результатів дисертаційного дослідження визначається обґрунтованими пропозиціями стосовно вдосконалення державної політики щодо соціальної сфери. Окремі рекомендації автора у вигляді наукових записок прийняті до використання Управлінням у справах сім'ї та молоді Полтавської обласної державної адміністрації (довідка №04/187 від 21.06.2004 р.), Головним управлінням праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації (довідка №03-6207 від 27.10.2004 р.). Висновки дисертаційного дослідження можуть бути використані у навчальному процесі - у вищих навчальних закладах при викладанні дисциплін "Економічна теорія", "Історія економічних учень", "Економічна історія України", "Організація підприємницької діяльності", "Основи сімейної економіки". Автор створив програми курсів, забезпечив їх методичне підкріплення та викладання у Полтавському державному педагогічному університеті ім. В.Г. Короленка (довідка №5239/01-37/29 від 03.11.04 р.).
