Козак О. Д. Населення Києва Х-ХІІІ ст. за даними палеопатології

У дисертаційній роботі вивчаються краніологічні, остеологічні, демографічні та палеопатологічні характеристики антропологічних матеріалів з поховань, знайдених на території Києва Х-ХІІІ ст. н. е. У дослідженні застосовані методи фізичної антропології та палеопатології, зокрема, мікроскопічний та рентгенографічний. На основі статево-вікових, краніологічних і остеологічних характеристик робиться висновок про морфологічну неоднорідність населення міста внаслідок наявності певної мігрантної домішки та її впливу на формування фізичного типу населення Києва. Мешканці Києва Х-ХІІІ ст.н.е. мали середній та високий зріст, були фізично розвинені та відзначались відносно високою для середньовіччя тривалістю життя. Найчастішими захворюваннями (які фіксуються на кістках) у Києві виявились зубні хвороби, запалення середнього вуха та навколо носових пазух, а також менінгіти і цинга. Вперше у населення середньовічного Києва зафіксовані наслідки анемії, прокази та туберкульозу. Дослідження поширеності та характеру травм, зубних патологій, метаболічних та інфекційних захворювань дозволило виділити серед вивчених палеопопуляцій антропо-патологічні комплекси, що відповідають еколого-соціальним групам "відносно заможного" та відносно незаможного" населення. Розповсюдженість патологій у Київського населення Х-ХІІІ ст. розглядається в залежності від статі, віку, соціальних особливостей населення і в порівнянні з синхронними групами середньовічної Русі та Європи.