Лубенець Н. В. Проблема самотності та криза людської суб'єктивності

Об’єкт – самотність як персонально-екзистенційний стан. Мета – розкриття проблеми самотності як персонально-екзистенційного стану в контексті кризи людської суб'єктивності. Методи – екзистенційний і феноменологічний аналіз, постструктуралізм, філософія діалогу, компаративізм, синергетика, психоаналіз. Теоретичні результати та їхня новизна – розкриття самотності у пов'язаності з ідентичністю; самотність є нульовий ступінь індивідуального в умовах симулякрової культури; перетворені форми комунікації конкретизуються як втеча від самотності. Практичне застосування – навчальний процес у вузах, психокорекційні програми.