Об'єкт дослідження - процес формування й розвитку інтелектуального капіталу. Мета дослідження - розробка теоретико-методичних положень і науково-практичних рекомендацій щодо формування інтелектуального капіталу, а також визначення пріоритетних напрямів розвитку його складових. Методи дослідження - структурно-логічний аналіз, статистичний аналіз, порівняння, графічне зображення, анкетування, експертні оцінки, факторний аналіз, економіко-математичне моделювання. Теоретичний результат - удосконалення теоретичних засад формування й розвитку інтелектуального капіталу підприємства. Практичний результат - впровадження в діяльність підприємств методики розрахунку рівня інтелектуального капіталу, методичних рекомендацій щодо формування й розвитку складових інтелектуального капіталу. Наукова новизна: вперше запропоновано методику визначення рівня інтелектуального капіталу підприємства на основі розрахунку інтегрального показника при виділенні чотирьох груп факторів: системи матеріального стимулювання, сприятливості організаційної культури, кваліфікаційно-професійної структури персонального капіталу, системи інформаційної підтримки діяльності підприємства; удосконалено методичний підхід до здійснення процесу інтелектуалізації людського капіталу, що відбувається на основі реалізації системи управління знаннями працівників, за допомогою запровадження ефективно діючої кадрової політики підприємства; дістали подальший розвиток: структуризація чинників інтелектуалізації людського капіталу за рахунок виділення соціально-економічного, до складу якого входять такі елементи, як рівень загальної освіти і професійної підготовки, здоров'я населення, ступінь розвитку соціальної інфраструктури, система стимулювання праці, рівень техніко-економічного розвитку підприємства; методичний підхід до визначення рівня соціальної складової інтелектуального капіталу на основі обґрунтування системи кількісних показників і тих, що вимірюються із застосуванням експертних методів оцінки, а також чинників впливу, які зумовлюють соціальну або технологічну спрямованість підприємства; уточнено: зміст понять "інтелектуальний капітал", який запропоновано визначати на основі інтелектуальних ресурсів, що втілені у сукупності наукових, професійних та загальних знань працівників, їх досвіді, вміннях, навичках, які створюють продукти інтелектуальної діяльності, що можуть належати як його винахіднику, так і іншим суб'єктам господарювання і використовуються з метою одержання додаткової вартості, та "соціальний капітал" як складову інтелектуального капіталу підприємства, яка включає соціальні зв'язки та відносини, визнані норми і цінності, що сприяють взаємодії усередині груп чи між ними та при застосуванні яких можливе отримання певного соціально-економічного ефекту; структуру інтелектуального капіталу підприємства, склад якої формують: персональна компонента, а саме освіта, знання, вміння, навички, здоров'я, мотивація, професіоналізм і досвід працівників; технологічна компонента, тобто сукупність об'єктів інтелектуальної власності та інтелектуальних технологій;соціальна компонента, що ототожнюється із соціальним капіталом; клієнтська компонента, яка відображає відносини підприємства із зовнішніми контрагентами. Сфера застосування - можливість використання результатів дослідження на підприємствах промислового сектору економіки та при викладенні окремих курсів у ВНЗ.
