Бондарчук О. М. Обмеження струму в кераміці на основі оксиду індію

Об'єкт дослідження - кераміка системи In2O3-SrO з сублінійною залежністю струму від напруги. Мета - вивчення механізму неомічної електропровідності нової оксидно-індієвої кераміки з сублінійною залежністю струму від напруги. Методи: експериментальні (електричні вимірювання, рентгенівська фотоелектронна спектроскопія, рентгенофазовий аналіз, термогравіметричні дослідження, електронна мікроскопія), числові (моделювання на ЕОМ ефекту обмеження струму в оксидно-індієвій кераміці), аналітичні (порівняння результатів числового моделювання з експериментальними даними). Дисертація присвячена оксидній кераміці з сублінійною залежністю струму від напруги (з ростом напруги U струм I зростає повільніше ніж лінійно, спостерігається його насичення і навіть зменшення). Одержано кераміку на основі оксиду індію, в якій ділянка сублінійної залежності I(U) реєструється після ділянки надлінійного (різкішого ніж лінійний) росту струму з напругою. На температурній залежності електропровідності такої кераміки в повітрі в діапазоні 570-670 К виявлена ділянка з позитивним температурним коефіцієнтом опору. Запропоновано модель, яка пояснює особливості залежності I(U) в оксидно-індієвій кераміці. Модель пов'язує електронні і адсорбційні процеси: захват електронів на акцепторні стани межі зерен після прикладення напруги викликає додаткову адсорбцію кисню, яка приводить до захоплення електронів, відповідного росту висоти потенціального бар'єру і виникнення сублінійної залежності I(U). Розроблено модель, яка пояснює ефект обмеження струму в плівках ZnO.