Гафтонюк Н. М. Періоди обертання і подвійність обраних астероїдів

Дисертація присвячена визначенню періодів обертання астероїдів і виявленню подвійних астероїдів за фотометричними даними. Робота базується на ПЗЗ-спостереженнях, які проведені на 1-м телескопі НДІ "Кримська астрофізична обсерваторія" в Сімеїзі. Фотометричні ПЗЗ-спостереження астероїдів у Сімеїзі були розпочаті в межах Європейської програми "Астероїдна небезпека". В зв'язку з цим спостерігалися переважно астероїди, що наближаються до Землі (АНЗ). Особлива увага приділялася щойно відкритим АНЗ. Для щойно відкритих АНЗ були визначені їх астрометричні положення і відправлені в Центр малих планет (МРС, США). Проводилися також спостереження астероїдів головного поясу (АГП) для вивчення опозиційного ефекту і для порівняльного аналізу характеристик АНЗ і малих (з розмірами менш 10 км) АГП. Усього було отримано 82 криві блиску 32 астероїдів (23 - АНЗ, 8 - АГП і 1 астероїд, що перетинає орбіту Марса) протягом 82 ночей. Уперше були визначені періоди осьового обертання 12 АНЗ, з яких 6 були щойно відкритими, і 5 -АГП. Спостереження 4 АНЗ були проведені в рамках міжнародних спільних програм у широкому діапазоні зміни кутів фаз і аспекту, що дозволило побудувати моделі форм цих астероїдів. Отримано фазові залежності астероїдів 5 Астрея (середньоальбедний астероїд S-типа) і 444 Гіптіс (темний астероїд С-типа) до гранично малих фазових кутів (<1°). Аналіз кривих блиску 4 АНЗ виявив у них наявність двох періодів обертання, було зроблене припущення, що ці астероїди можуть бути подвійними. Подвійність двох з них була підтверджена радарними спостереженнями. Порівняльний аналіз наявних даних про подвійні та одиночні астероїди показав можливість утворення супутників у астероїдів, виходячи з мікрометеороїдної моделі.