Об'єктом дослідження є економічні відносини у суспільстві з приводу реалізації фінансово-інвестиційної складової підприємницької діяльності. Метою дисертаційної роботи є наукове обґрунтування концептуальних засад стосовно сутності фінансово-інвестиційних ризиків, джерел їх виникнення та форм виявлення в економіці України, а також управління ними на рівні підприємства. Логіка дисертаційної роботи підпорядкована вимогам діалектичного підходу та загальнонауковим методам дослідження. Методика теоретичної частини полягає в аналізі проблем сутності ризиків у процесі підприємницької діяльності на основі методу порівняльного аналізу. При дослідженні способів оцінки ризику фінансово-інвестиційної діяльності використовувалися методи граничного аналізу. Використання системного методу дозволило дати узагальнену характеристику непрогнозованих змін макро- та мікро середовища. У роботі широко застосовуються методи аналізу та синтезу, аналогії та порівняння, єдності історичного та логічного, наукової абстракції, математичної статистики, експертної оцінки. Одержані наукові результати визначають напрямки формування фінансово-інвестиційної політики підприємства, мають теоретико-методологічне значення для подальшого дослідження проблем ризиків підприємницької діяльності. Прикладне значення роботи полягає у можливості використання рекомендацій щодо організації фінансового моніторингу на підприємствах для мінімізації потенційних фінансово-інвестиційних втрат, алгоритму прийняття рішень про фінансові інвестиції тощо. Наукова новизна одержаних результатів полягає в теоретичному системному обґрунтуванні проблеми фінансово-інвестиційних ризиків підприємницької діяльності для фінансово-неспеціалізованих підприємств -інвесторів та реципієнтів, визначенні особливостей їх виникнення в сучасній українській економіці та розробці механізму управління цими ризиками на підприємстві. У процесі проведеного автором дисертаційного дослідження одержано наступні результати, що становлять наукову новизну: вперше: - обґрунтовано відмінності між поняттями "ризик підприємницької діяльності" та "підприємницький ризик" на підставі виділення специфічних рис останнього як ризику усвідомленого, нестрахованого та такого, який є результатом раціонального вибору підприємця. Це дало змогу досліджувати ризик не тільки як можливість втрат, але й, перш за все, як шлях одержання додаткового економічного прибутку; - виявлено залежність рівня ризикованості прийняття рішень у фінансово-інвестиційній діяльності від моделі ринку, на якому функціонує підприємство, що дозволило запропонувати матрицю підприємницьких ризиків, адаптовану до стану конкурентного середовища його діяльності; - виділено в системі загроз для підприємства-суб'єкта попиту на інвестиційні ресурси загрози періоду емісії фондових інструментів та післяемісійного періоду, для останнього обґрунтовано такі можливі джерела загроз як: поява "конфлікту-регресу" усередині підприємства-емітента; розкриття дійсних намірів інвестора; втрата рівня якості управління підприємством-емітентом; - запропоновано поділити опортунізм менеджерів підприємства-емітента щодо фінансово-інвестиційних угод, як одну із загроз для емітента, на такі форми, як опортунізм "заради себе" та опортунізм "заради підприємства", визначено роль та зміст фактору очікувань менеджерів, його зв'язки з мотивами опортунізму, а також фактори, що визначають силу опортуністичної поведінки менеджерів; отримали подальший розвиток: - теорія середовища підприємницької діяльності за рахунок більш системного та поглибленого розгляду середовища фінансово-інвестиційної підприємницької діяльності: обґрунтовано подвійну роль фінансово-інвестиційних відносин між ринково суміжними підприємствами (можлива мінімізація ризиків, виникнення загроз нових ризиків); суб'єктів-конкурентів проаналізовано в аспектах товарного та фінансового ринку; інституціональна складова макросередовища представлена в значеннях функціональних та "стильових" особливостей; - оцінка ризиків поточної фінансово-інвестиційної ринкової діяльності підприємства-неспеціалізованого інвестора, які набувають значення ризиків епізодичного характеру і мають зовнішнє (ринково-інституційне, ринково-неінституційне) та внутрішнє (інституційна конкурентоспроможність) походження. Ринково-інституційні ризики поділено на: ризики непередбачуваного зростання попиту на фінансові інструменти; ризики непередбачуваного зменшення їх пропозиції; ризики непередбачуваної зміни умов їх відчуження. Найважливішими серед останніх виділено ризики цінових змін та ризики появи додаткових нецінових умов (свідомого та несвідомого формування); удосконалено: - аналіз основних умов появи опортуністичної поведінки менеджерів підприємства-інвестора як джерела фінансово-інвестиційних ризиків, оцінку можливих наслідків опортунізму та окремих інструментів запобігання появі таких ризиків, надані порівняльні характеристики ефективності дії цих інструментів. Виявлено, що однією з особливостей українського фондового ринку є можливість появи побічного опортунізму з боку так званої "третьої" сторони фінансово-інвестиційної угоди (певних акціонерів); - внутрішній механізм управління фінансово-інвестиційною діяльністю підприємства на підставі уточнення мотивів виходу на фінансово-інвестиційний ринок підприємств-інвесторів та підприємств-реципієнтів, а також використання запропонованих у дисертації матриць можливостей розміщення інвестицій та залучення інвестиційних коштів. Одержані наукові результати дисертаційного дослідження використано при удосконаленні внутрішнього механізму управління фінансово-інвестиційною діяльністю на ВАТ "Олімп" (довідка №179 від 23.12.2004 р.) та для удосконалення алгоритму прийняття рішень щодо фінансового інвестування та можливостей залучення фінансових інвестицій, здійснення моніторингу фінансового ринку на ВАТ "Чисті метали" (довідка №163 від 04.02.2005 р.). Нові теоретичні підходи та результати дисертаційного дослідження використовуються також у навчальному процесі в Дніпропетровському університеті економіки та права при викладанні наступних дисциплін: "Основи економічної теорії", "Мікроекономіка", "Інвестування" (довідка №45/1 від 25.01.2005 р.).
