Китаєва О. О. Аквакультура як чинник соціальної динаміки

Об'єкт дослідження - система „суспільство-природа”, ядром якої є вода як засіб формування аквакультури. Мета дослідження - соціально-філософський аналіз аквакультури як чинника соціальної динаміки. Методи дослідження - соціокультурний, історико-філософський, системний, структурно-функціональний, аксіологічний підходb та герменевтично-семантичний метод, а також в основу аналізу закладено фундаментальні принципи „подібне творить подібне”, „єдність мікрокосму й макрокосму”, „пізнай самого себе”. Теоретичні результати і новизна - комплексне дослідження сутності аквакультури як чинника соціального розвитку. Практичні результати та сфера використання - заповнено прогалини у дослідженні феномена аквакультури; дано визначення, виявлено сутність, складові та атрибути аквакультури; з’ясовані чинники оптимізації аквакультури в Україні. Ефективність впровадження - подальша наукова розробка теоретичних засад дослідження проблеми аквакультури. Сфера використання - навчальний процес, державна політика щодо формування аквакультури