Шильман М. Є. Історична ритміка: філософсько-методологічний аспект

Об'єкт - феномен ритму в історії. Мета - філософський аналіз ритму як засобу комунікації з минулим, динамічної форми упорядкування історичного знання й елемента репрезентації минулого в історичних текстах. Методи - порівняльно-історичний, формально-аналітичний, текстологічний. Теоретичні результати та їх новизна - обґрунтовано концепт історичної ритміки, що завдяки узагальненню існуючих поглядів на феномен ритму в історії дає змогу збагатити методологічну оснащеність конкретних історичних досліджень; розкрито ритмічний характер актуалізації "ідеї минулого"; виявлено характер конституювання історичного поля, що полягає в підпорядкуванні ритміки історичних джерел ритму домінуючого тропу; встановлено, що до-концептуальне поле становлення минулого є своєрідною ритмічною пульсацією; визначено роль концептів щодо встановлення історичності минулого та його метрики; показано як в історіографічному оповіданні історичне поле репрезентується у ритмі обраного сюжету; обґрунтовано можливості буквалістського опису щодо передачі ритміки безлічі висловлень про минуле і встановлення їх кількісного балансу; здійснено спробу моделювання довгих часових рядів у масштабі великої тривалості, яка виявляє структурні кореляції у поліритмії змін відповідних показників історичного процесу. Практичне значення роботи - розробка операціонального аспекту історичної ритмології для обґрунтування або уточнення експертних оцінок і прогнозів різноманітних соціокультурних, цивілізаційних і політичних процесів. Сфера використання - науково-викладацька діяльність, курси з філософії історії та історичної наратології.