Гапчич Д. М. Рейтингова оцінка інститутів та інструментів фондового ринку України

Об'єкт дослідження. Рейтингування цінних паперів та їх емітентів в межах міжнародних та національного ринків цінних паперів. Мета дослідження. Розробка теоретичних і методичних засад щодо впровадження рейтингових оцінок інститутів та інструментів фондвого ринку України в сукупність його інфраструктурного забезпечення. Методи дослідження:системний, історичний, логіко-діалектичний, індукції та дедукції, аналізу та синтезу, порівнянь, вибірок, визначення прямих і звороних зв'язків між об'єутом дослідження та економічним середовищем.Теоретичні і практичні результати. Полягають в обгрунтуванні методичного та аналітичного інструментаію проведення рейтиногової оцінки надійності запозичень емітентів на фондовому ринку України разом з обгрунтуванням напрямів розвитку вітчизняного ринку рейтиногових послуг. Новітність нововпроваджуваного. Одержано такі найважливіші результати, які визначають внесок у розробку проблеми та характеризують наукову новизну роботи: вперше: обгрунтовано необхідність запровадження організованого інституту сертифікованих вітчизняних рейтингових агенстств та доцільність внесення в чинний перелік видів професійної діяльності на фондовому ринку України нового виду - "рейтингування" з фіксацією надання послуг щодо присвоєння рейтингів як виключного виду діяльності за відповідного лецензійного та рпуденційного супроводження; удосконалено: категоріальний апарат в частині уточнення сутності термінів "кредитний рейтинг" та "рейтинг цінних паперів", під якими розуміється висновок рейтингового агенства щодо: кредитоспроможності позичальника (у першому випадку) та інвестиційної якості цінних паперів емінента (у другому випадку); методичні підходи до ситемитизації видів і типів рейтингів: шляхом виокремлення відповідних класифікаційних ознак та групування об'єктів рейтингової оцінки; критерії, яким повинен відповідати національний кредитний рейтинг: по-перше, вимоги до його присвоєння повинні бути максимально ідентичні тим, які застосовуються для присвоєння міжнародного рейтингу; по-друге, найнадійнішіпозичальники в країні повинні одержувати можливий найвищий внутрішній рейтинг; по-третє, внутрішній рейтинг повинен враховувати ризик фондвого ринку; методичне обгунтування процедури проведення аналізу кредитоспроможності органів місцевої влади як емітентів облігацій місцевих позик, яка грунтується на оцінюванні економічного розвитку регіону з врахуванням чинників кредитного ризику при рейтингуванні позичальників та фінансових зобов'язань на регіональному рівні; набули подальшого розвитку: оцінка вітчизняної практики рейтингування з позицій надання послуг міжнародними та вітчизняними рейтинговими агенствами (присвоєння суверенних, субсуверенних та внутрішніх рейтингів); обгрунтування недостатності рейтиногового рівня суверенної боргової позиції України в групі спекулятивного класу та представлення предумов його підвищення до інвестиційної категорії. Ступінь упровадження. Окремі наукові результати впроваджені в практичну діяльність таких державних установ та суб'єктів господарювання: Державна комісія з ціннихпаперів та фондового ринку - пропозиції щодо формування концепції втчизняного рейтингу цінних паперів та розбудови інфраструктури фондового ринку в частині створення кредитного бюро (довідка № 02/1410 від 07.02.05 р.); Полтавська обласна державна адміністрація - пропорзиії щодо методичного забезпечення рейтиногової оцінки кредитоспроможності органів місцевої влади як емінентів облігацій місцевих позик (довідка № 152 від 09.09.2005 р.); ТОВ "Кернел-Трейд" - при підготовці випуску та розміщення іменних процентних облігацій (довідка № 004_200206 від 20.02.06); Полтавського інституту еономіки і права - в навчальному процесі (довідка № 6-37/214 від 13.09.2006 р.). Сфера використання. Рейтингування інститутів та інструментів вітчизняного фондового ринку.