Об'єкт дослідження: процеси інвестиційно-інноваційної діяльності на промислових підприємствах. Мета дослідження: розвиток теоретичних основ вибору оптимальних джерел фінансування інноваційних проектів на сучасному етапі розвитку економіки України і розробка пропозицій щодо обґрунтування методичного підходу до розрахунку інтегрального ефекту від впровадження інновацій. Методи дослідження та апаратура: комплексний підхід, якісний та статистичний аналіз, методи експертних оцінок. Теоретичні і практичні результати: удосконалено модель визначення етапів життєвого циклу інновацій з урахуванням не тількі базисної (первинної) інновації, а й дифузії в інші продукти та галузі, що дозволяє розробити науково обґрунтовану систему планування ресурсного забезпечення інноваційних процесів, постійно вдосконалювати продукцію, і таким чином запобігати стадії занепаду протягом тривалого часу; удосконалено методичний підхід щодо комплексного прийняття рішення про доцільність надання державних гарантій потенційним інвесторам на основі аналізу і оцінки видів ефектів (кількісної та якісної) як для потенційного учасника, так і для держави, що дає змогу відповідним державним установам прийняти рішення про ефективність і підтримку інноваційних проектів; удосконалено узагальнену схему взаємозв'язку складових інтегрального ефекту від впровадження інновацій на основі відображення прямого і зворотного зв'язку будь-якої пари ефектів, що дає можливість врахувати взаємний вплив ефектів та дозволяє більш точно визначити прогнозну величину інтегрального ефекту від реалізації інноваційних проектів і програм; дістало подальшого розвитку методичні засади оцінки ризиків інноваційних проектів з окремим дисконтуванням притоків і відтоків коштів та порівнянням вже приведених ефектів, що забезпечує прийняття обґрунтованих рішень щодо залучення інвестицій для реалізації проектів, підвищення ефективності використання інвестиційних ресурсів підприємств при здійсненні інноваційної діяльності; теоретичний підхід щодо визначення функції планування інноваційної діяльності як однієї зі складових системи планування на підприємстві, за допомогою ув'язки усіх видів планування, які знаходяться у взаємодії і змістовно доповнюють один одного в ітеративному процесі інноваційного менеджменту, за їх цільовою орієнтацією, що дає змогу враховувати сильні і слабкі сторони діяльності підприємства, передбачати найважливіші майбутні небезпеки та можливості. Новизна: вперше здійснено обґрунтування і розробку методичного підходу до оцінки інтегрального ефекту від впровадження базисних інновацій, який використовує комплексний підхід, враховує дію закону синергії та ефект дифузії, і, на відміну від існуючих, дає можливість оцінювати всю сукупність ефектів (економічний, соціальний, екологічний, бюджетний, науково-технічний, інтелектуальний, ресурсний) для обґрунтованого вибору найбільш ефективного інвестиційно-інноваційного проекту з декількох альтернатив та дозволяє визначити шляхи вибору раціональних джерел фінансування. Ступінь упровадження: методичний підхід щодо розрахунку інтегрального ефекту від впровадження інновацій, який ґрунтується на використанні комплексного підходу з урахуванням дії закону синергії, рекомендації до удосконалення методичного підходу до урахування ризиків в інвестиційно-інноваційних проектах було застосовано при вирішенні питань щодо залучення інвестицій для реалізації інноваційних проектів та підвищення ефективності використання інвестиційних ресурсів КПВП "Харківоргагробуд" (м.Харків). Методика впроваджена також на ДП "Редутський щебеневий завод" (м. Комсомольськ). Результати дисертаційного дослідження використані в навчальному процесі Харківського національного автомобільно-дорожнього університету при викладанні дисциплін "Проектний аналіз", "Управління проектами", "Економіка та організація інноваційної діяльності". Сфера використання: управління державної адміністрації та Міністерства промислової політики, економічна та виробнича діяльність промислових підприємств навчальний процес.
