Вовк М. П. Міфо-символічні джерела прозової спадщини Василя Барки.

У дисертації здійснюється комплексне реконструювання авторської моделі світосприйняття, втіленої у символічній образній структурі прозової спадщини В. Барки. Аналізуються відомі та маловідомі біографічні факти письменника-філософа крізь призму понять "народнорелігійна мораль" та "етнічна модель світу". Розшифровуються смислові вияви назв романів "Жовтий князь" та "Рай", які ґрунтуються на народно-етимологічній основі та характеризуються реміфологізованими ознаками. Аналізується символічна образна структура прози В. Барки як модифікована модель Світового Дерева у двох аспектах: у художньо-символічному імпліцитному плані (символи, наявні у творах "Рай", "Жовтий князь", "Спокутник і ключі землі") та експліцитному вимірі ("світоглядова схема", збережена в архіві письменника). Виявляються в індивідуальному стилі митця на лексичному, фразеологічному, синтаксичному мовних рівнях фольклорні ознаки, що демонструють світоглядні характеристики письменника відповідно до етнічних етико-релігійних уявлень, "філософії серця". Досліджується універсальний жіночий етноархетип та ритуальна сфера життя родини як статично-динамічна характеристика буття української родини. Відзначено, що образна система прозових творів В. Барки має виразні міфологічні та фольклорні витоки, що характеризуються реміфологізованою сюжетною обробкою, унікальною модифікацією традиційної образності, ефективною трансформацією уснопоетичних елементів.