Залізняк Ю. Б. Етичний інтелектуалізм у публіцистиці Івана Дзюби і Вацлава Гавела

У дисертації вперше в українській науці здійснено комплексне дослідження етично-інтелектуалістського компонента публіцистики Івана Дзюби і Вацлава Гавела, а також проведено компаративістський аналіз їх праць у межах окресленої тематики. Автор по-новому розкриває суть етичного інтелектуалізму як світоглядного методу обох видатних публіцистів, чиї твори досі не розглядалися під таким кутом зору. З'ясовано, що етичний інтелектуалізм І. Дзюби і В. Гавела має глибоке національне та християнське коріння і спирається на визнання правди як головного мірила якості буття людини, народу й держави. Доведено безпосередній зв'язок досліджуваних публіцистичних праць із соціально-історичними рисами розвитку українського і чеського народів за часів тоталітаризму, а також суттєвий вплив текстів Івана Дзюби і Вацлава Гавела на формування нового типу мислення і свідомості (спрямованих на культурно-державницьку самоактуалізацію) у їх співвітчизників та представників інших націй. Особливе місце в дисертації посідає аналіз публіцистичної критики нового посткомуністичного світового порядку, в якому І. Дзюба і В. Гавел вбачають чимало рис, що дозволяють назвати його неототалітаризмом.