Ярошенко Т. Я. Роль оксиду азоту в механізмах ураження печінки ксенобіотиками

Об’єкт - – роль оксиду азоту в патогенезі токсичного ураження печінки аліловим спиртом; ефект застосування інгібіторів NO-синтази і донорів оксиду азоту при токсичному гепатиті. Мета – встановити роль оксиду азоту в патогенезі гострого токсичного гепатиту, індукованого аліловим спиртом, а також дослідити можливість корекції викликаних даним токсином патологічних змін за допомогою інгібіторів NO-синтази і донорів оксиду азоту. Методи – біохімічні, біофізичний, електрохімічний метод визначення активності eNOS та статистичні. Новизна - вперше показано, що інтоксикація аліловим спиртом супроводжується пригніченням ендотеліальної й активацією індуцибельної форми NO-синтази. Встановлено взаємозв’язок між продукцією NO і активністю вільнорадикальних реакцій, функціональним станом антиоксидної системи і ферментів дихального ланцюга мітохондрій, а також ступенем некротичних змін у гепатоцитах при отруєнні аліловим спиртом. Показано, що пригнічення активності NO-синтази неселективним інгібітором NO-синтази L-NAME посилює показники вільнорадикального та знижує показники мітохондріального окиснення в ураженій токсином печінці, сприяє розвитку деструктивних процесів у гепатоцитах. Виявленно зростання активності кальційзалежної NO-синтази при застосуванні L-аргініну, це супроводжується нормалізацією патологічних змін у гепатоцитах. Здійснено комплексне дослідження регуляторної ролі оксиду азоту в патогенезі токсичного ураження печінки аліловим спиртом. Вперше показано, що некротичні зміни у хворому органі пов’язані з дисбалансом між конституційною (ендотеліальною) та індуцибельною формами NO-синтази у печінці. Запропоновано нові підходи до корекції патологічних змін у печінці при її хімічному ураженні аліловим спиртом за допомогою інгібіторів NO-синтази і L-аргініну.