Никитюк Ю. А. Агроекологічна оцінка різних систем удобрення картоплі.

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0407U004747

Здобувач

Спеціальність

  • 03.00.16 - Екологія

06-11-2007

Спеціалізована вчена рада

Д 26.371.01.

Анотація

Дисертація присвячена агроекологічній оцінці в різній ступені екологізованих і традиційних систем застосування добрив при вирощуванні картоплі на дерново-середньопідзоленому пилувато-супіщаному грунті з властивим їй промивним типом водного режиму в умовах Чернігівського Полісся. Для вирішення поставленого завдання були проведені тривалий стаціонарний, лізиметричний, модельний і виробничий досліди, узагальнені науково-методичні публікації, екологічні нормативи і передовий досвід вирішення даної проблеми в Україні і закордоном, в результаті чого була запропонована нова парадигма проведення комплексної агроекологічної оцінки на системній основі з використанням трьох груп критеріїв, які характеризують вплив технологій удобрення, які вивчали, на виявлення небезпечних деградацій і функціональних змін в основних блок-компонентах агроекосистем - грунтовому, водному і рослинному. В якості пріоритетних критеріїв були використані: порушення екологічної рівноваги в балансі гумусу і біогенних елементів, втрати поживних речовин з грунту внаслідок вимивання і денітрифікації, забруднення інфільтраційних вод нітратами і іншими токсикантами, зміна видового складу і чисельності грунтових бактерій, агрофізичних, фізико-хімічних і агрохімічних показників родючості грунту, погіршення фітосанітарного стану агроценозу, відхилення фактичної урожайності картоплі від еталонної, використання агрокліматичного потенціалу осіннього періоду вегетації (ФАР, опадів, суми ефективних температур) і біологічного азоту, накопичення нітратів в бульбах та відповідність інших показників якості врожаю євростандартам, енерговіддача і економічна ефективність технологій застосування добрив. Використання цих критеріїв із залученням відповідних нормативів і 5-рівневих оцінювальних шкал дозволило визначити найбільш ефективні з агроекологічної і економічної точок зору системи застосування добрив. До них відноситься сидеральна система, яка в еколого-енергетичному відношенні помітно перевищує всі інші технології і забезпечує отримання високоякісного врожаюеталонного рівня, придатного для виробництва продуктів дитячого та дієтичного харчування. Її доцільно рекомендувати для впровадження на віддалених від тваринницьких ферм полях.

Файли

Схожі дисертації