Приплавко С. О. Залежність окремих фізіологічних процесів і продуктивності сільськогосподарських культур від дії металовмісних синтетичних регуляторів росту рослин

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0408U000968

Здобувач

Спеціальність

  • 03.00.12 - Фізіологія рослин

04-03-2008

Спеціалізована вчена рада

Д74.844.02

Анотація

Об'єкт дослідження - озима пшениця сортів Миронівська 67 і Поліська 90, цукрові буряки сорту Носівський і гібриду Ювілейний; металокомплексні сполуки на основі уротропіну. Мета досліджень - встановити залежність окремих фізіологічних процесів під впливом нових металовмісних регуляторів росту рослин і дати науково-методичне обґрунтування їх застосування на посівах озимої пшениці й цукрових буряків в умовах південного Полісся України. Методи дослідження - польовий, лабораторний, фізіолого-біохімічний, лабораторно-хімічний, математично-статистичний, розрахунково-порівняльний. Теоретичні та практичні результати - комплекси на основі уротропіну, диметилсульфоксиду та солі Кобальту (препарат Славутич), Мангану (препарат Кристалін) або Барію (препарат Оксамит) підвищують польову схожість, збільшують площу листкової поверхні та сумарний вміст хлорофілів у листках рослин озимої пшениці та цукрових буряків. Препарати Славутич та Кристалін можуть суттєво підвищувати врожайність та якість зерна озимої пшениці. Застосування препаратів Славутич, Кристалін і Оксамит підвищує стійкість рослин цукрових буряків проти хвороб, а також урожайність і цукристість коренеплодів як при інкрустації насіння, так і при додатковій обробці вегетуючих рослин. Препарати Славутич, Кристалін та Оксамит можуть бути використані як елементи технології при вирощуванні й інших сільськогосподарських культур. Новизна - уперше отримані дані досліджень рістрегулюючої та фунгістатичної дії 18 синтетичних металокомплексних сполук на основі уротропіну та вивчено залежність їх активності від будови. За допомогою специфічних біотестів виявлено ауксиноподібну, цитокініноподібну, ретардантну та фунгістатичну дії досліджуваних металокомплексів. Показано, що найбільш ефективними стимуляторами росту стебла та кореня проростків сільськогосподарських культур є комплекси Мангану, Кобальту та Барію. Ступінь впровадження - розроблені методичні рекомендації щодо застосування досліджуваних препаратів на посівах озимої пшениці та цукрових буряків.

Файли

Схожі дисертації