Руснак Н. І. Внутрішньоклітинний метаболізм мікробних популяцій травного тракту тварин за дії екзогенних факторів

Об'єкт - метаболічні процеси у клітинах чистих штамів бактерій, бактеріальних комплексів і змішаних мікробних популяцій шлунково-кишкового тракту різних видів тварин. Мета - з'ясувати особливості й роль інтрацелюлярного метаболізму змішаних мікробних популяцій та чистих штамів бактерій шлунково-кишкового тракту у різних видів тварин за умов дії окремих антимікробних сполук (ПХФ) і речовин із протекторними властивостями (Кл) на тлі зміни використання різних за доступністю й поживною цінністю біосубстратів. Методи - біохімічні (газохроматографічне визначення кінцевих продуктів мікробного метаболізму та спектрофотометричне визначення концентрації метаболітів й активності ензимів), біологотехнологічні (аналіз продуктивних якостей тварин), мікробіологічні (одержання зразків мікробних популяцій та їх культивування), фармакологічні (встановлення ступеня токсичності різних доз біоциду) й статистичні (вірогідність отриманих результатів) методи. Новизна - уперше встановлено, що різні дози антимікробної сполукиПХФ проявляють неоднакову інгібуючу дію на метаболічні реакції змішаних рубцевих мікробних популяцій, сформованих на різних за поживною доступністю біосубстратах. Додавання природних сорбентів (Кл) у культуральне середовище на тлі інгібуючої дії ПХФ проявляє у 2 рази більший протекторний ефект там, де мікробні популяції були сформовані на доступніших біосубстратах. Навіть низькі дози біоциду (до 40 мкМ) вірогідно (р.<.0,05) знижують активність інтрацелюлярних ензимів бактеріального комплексу мікробної популяції рубця, а застосування Кл дозволяє відновити їх функції на 19?47 %. Під дією низьких доз ПХФ метаболічні процеси у сліпій кишці свиней і кролів також вірогідно (р < 0,05) знижуються, а присутність Кл у культуральному середовищі значно послаблює інгібуючу дію антимікробної сполуки, особливо там, де були доступніші джерела поживних речовин (глюкоза, РНК, муцин). Клітини цукролітичної бактерії Butyrivibrio fibrisolvens 787 метаболізують альдози різної молекулярної маси з неоднаковою швидкістю. Глюкозавикористовується у 2,5 раза швидше, ніж ксилоза. За наявності у ростовому середовищі обох альдоз клітинами цього штаму спочатку використовується глюкоза, а потім ксилоза. На обох вказаних мономерах у клітинах штаму не проявляється активність фосфокетолази, тоді як у них та у контрольної бактерії-свідка (Lactobacillus plantarum 185) активність лактатдегідрогенази проявляється на досить високому рівні. Високий рівень метаболізму клітин B. fibrisolvens забезпечується функціонуванням специфічних ензимних реакцій, які каталізуються 2-кето-3-дезокси-6-фосфоглюконатальдолазою (КДФГА; завдяки чому використовується метаболічний шлях Ентнера-Дудорова) та фруктозодифосфатальдолазою (ФДФА, за допомогою якої вуглеводи утилізуються шляхом Ембдена-Мейєргофа-Парнаса). Вказані метаболічні шляхи гальмуються під впливом навіть малих доз ПХФ, а за наявності у середовищі (Кл) вірогідно (р < 0,05) послаблюється інгібуюча дія біоциду.