Спиця Н. В. Оптимізація процесів самоорганізації сучасного суспільства

Об’єкт - сучасне суспільство як система, що самоорганізується. Мета - дослідити змістовну спрямованість процесів самоорганізації суспільства, виявити можливості та напрямки їх оптимізації. Методи - сукупність синергетичного, діалектичного та соціокультурного підходів доповнено системним, історико-філософським, субстратно-редуктивним та ментально-трансцендентальним підходами. Результати: з’ясовано змістовну спрямованість процесів самоорганізації суспільства та визначено можливості їх оптимізації. Новизна: вперше здійснено комплексне дослідження можливостей оптимізації процесів самоорганізації суспільства шляхом виявлення закономірностей, що проявляються в їх механізмах та осмислення оптимального співвідношення порядку і хаосу соціальної системи; визначено основні механізми самоорганізації суспільства; розширено уявлення про роль соціокультурної детермінації самоорганізаційних процесів сучасного українського суспільства шляхом осмислення моральних і культурних цінностей людства як системної інформації, яку необхідно зберігати і нарощувати на противагу зростанню хаосу сучасного суспільства. Сфера використання: навчальний процес, державна політика у гуманітарній сфері