Топольний С. Ф. Ґрунти Буг-Дніпровського межиріччя в межах переходу Лісостепу у Степ

Об’єкт – процеси та закономірності формування ґрунтів Буг-Дніпровського межиріччя в межах переходу Лісостепу у Степ, особливості їх діагностики і класифікації. Мета – встановлення особливостей формування ґрунтів в межах переходу Лісостепу в Степ в районі Буг-Дніпровського межиріччя. Методи – польові та лабораторно-аналітичні дослідження, камеральні роботи, порівняльно-історичний і порівняльно-географічний методи та методи математичної статистики. Теоретичні результати – наведено теоретичне узагальнення фондових і літературних джерел та власних експериментальних досліджень з проблеми вивчення ґрунтового покриву в межах переходу Лісостепу в Степ у районі Буг-Дніпровського межиріччя. Обґрунтовано і запропоновано поняття перехідної смуги, у межах якої можуть формуватися і лісостепові, і степові ґрунти. Практичні результати – проведені ґрунтові дослідження показали наявність у зоні степу ґрунтів лісостепового габітусу на північних схилах, зокрема чорноземів типових і опідзолених; на південних схилах лісостепової зони суто степових ґрунтів (чорноземів звичайних). На межі між чорноземами типовими і звичайними виявлено ґрунти з глибиною залягання білозірки 120-140 см, які на сьогодні таксономічно не оформлені. Правильна діагностика ґрунтів дозволяє розробити рекомендації виробництву та землекористувачам з раціонального використання чорноземів звичайних, типових і вилугуваних. Новизна – уперше в межах переходу Лісостепу у Степ у районі Буг-Дніпровського межиріччя запропоновано та обґрунтовано поняття перехідної смуги, на території якої можуть формуватися ґрунти, притаманні як для Лісостепу, так і для Степу. Запропоновано методику теоретичного розрахунку теплозабезпечення схилів і коефіцієнтів їх зволоження, за допомогою яких можна прогнозувати наявність тих або інших ґрунтів без польових обстежень. Ступінь впровадження – результати досліджень впроваджено у Державному технологічному центрі охорони родючості ґрунтів та запропоновано для використання під час подальших обстежень ґрунтів. Результати роботи рекомендованодля використання службами Держкомзему України, в системі головного науково-дослідного та проектного інституту землеустрою, управлінням сільського господарства при проведенні моніторингу. Окремі положення дисертаційної роботи можна використовувати у навчальному процесі при викладанні дисциплін „ґрунтознавство” та „охорона ґрунтів”. Галузь – науково-освітня та природоохоронна.