Коваль О. Ю. Вплив структури та температури на в'язкість та механізми руйнування молібдену

Робота присвячена вивченню закономірностей впливу параметрів структури сплавів молібдену на в'язкість руйнування в широкому інтервалі температур з урахуванням мікромеханізмів руйнування. Об'єктом дослідження були сплави молібдену різної чистоти (ЦМ-10, МТ, МЧВП. Знайдено, що у інтервалі температур 77-573 К сплав ЦМ-10 руйнується відколом та відколом з релаксацією і має немонотонну залежність величини тріщиностійкості від температури. Величина енергії активації процесу, що контролює температурну залежність тріщиностійкості, відповідає енергії активації руху дислокацій. Виявлено, що для сплаву ЦМ-10 залежність величини тріщиностійкості від розміру зерна з підвищенням температури випробувань не монотонна. Сплав МТ в усьому дослідженому інтервалі температур руйнуються крихко міжзеренно, при цьому залежність тріщиностійкості від температури і розміру зерна має монотонний характер. В сплаві молібдену МЧВП при кімнатній температурі випробувань в залежності від розміру зерна встановлено всі можливі механізмируйнування, до яких схильні ОЦК-метали. На прикладі сплавів Мо+4%Rе та малолегованого молібдену запропонована релаксаційна обробка зразків, яка дозволяє майже у два рази підвищити тріщиностійкість матеріалу. В широкому діапазоні температур проаналізовано залежність від температури добутку тріщиностійкості та границі плинності. Встановлено, що у випадку транскристалітного та інтеркристалітного руйнування цей вираз є константою.