Бєлий Ю. О. Моделі та метод підвищення надійності мультидиверсних інформаційно-управляючих систем

Об'єктом дослідження є процеси розробки і оцінки надійності багатоверсійних інформаційно-управляючих систем (ІУС). Метою дослідження є підвищення надійності багатоверсійних ІУС на основі використання версійної надмірності технічних засобів і програмного забезпечення. Основними методами дослідження є: методи системного аналізу, теорії імовірності і дослідження операцій, теорії множин і графів, математичний апарат теорії марковських випадкових процесів з дискретними станами і безперервним часом. Наукове значення результатів визначається тим, що вони розвивають методи оцінки та забезпечення надійності мультидиверсних ІУС. Практичне значення полягає в розробці й удосконаленні конкретних інженерних методик аналізу, оцінки й забезпечення надійності мультидиверсних ІУС. Ці результати складають прикладну інформаційну технологію, що дозволяє автоматизувати процеси прийняття рішень при обґрунтуванні вимог до надійності й безпеки, виборі варіантів побудови й процедур технічного обслуговування, а також підвищити надійність, що досягається за рахунок підвищення ймовірності безвідмовної роботи на 0,15 та підвищення відносного значення коефіцієнту оперативної готовності на 0,25. Вперше розроблено метод підвищення надійності мультидиверсних ІУС, що базується на одночасному використанні версійної надмірності програмного забезпечення і технічних засобів та враховує різні варіанти співвідношень множин дефектів програмно-апаратних версій і систем у цілому, а також ефекти їх стиску і компенсації, що дозволяє збільшити імовірність виявлення і парирування відмов та збоїв при функціонуванні. Удосконалено моделі безвідмовності і готовності мультидиверсних систем за рахунок аналізу фізичних і проектних дефектів та урахування інтенсивностей відмов і відновлень програмно-апаратних версій, що підвищує точність розрахунку показників надійності. Дістав подальшого розвитку метод оцінки якості програмного забезпечення багатоверсійних систем за рахунок оптимізації вибору множини методик і засобів оцінювання за критерієм «повнота оцінки/вартість», що дозволяє підвищити повноту оцінки програмного забезпечення і систем у цілому. Впровадження – галузеве. Подальше використання отриманих в дисертації результатів доцільно далі в організаціях, що займаються розробкою, експертизою та верифікацією розподілених ІУС аерокосмічних та енергетичних комплексів.