Лук'янов Р. Ю. Диктіокаульоз овець (особливості патогенезу та заходи боротьби)

У дисертації викладено матеріали щодо ролі диктіокаулюсів як окремо, так і в асоціації з виділеними із легенів хворих овець мікроорганізмами, у виникненні бронхопневмоній в умовах господарств і розробка профілактичних та лікувальних заходів. Під час проведення досліджень встановлено, що в господарствах АР Крим реєструються асоційовані респіраторні хвороби овець, спричинені диктіокаульозно-мікробною асоціацією, де первинним фактором у виникненні є диктіокаули, а ускладнюючу роль мають різні види бактерій (Staph. aureus, E. coli, P. vulgaris, P. multocida та ін.). При дослідженні легень хворих на бронхопневмонію ягнят, встановлені личинки та статевозрілі диктіокаулюси у 62,3-66,4 % випадків. У більшості досліджених проб разом з диктіокаулюсами виділяли також Str. pyogenes (12,03 %), Str. рneumonie (15,82 %), Staph. aureus (17,09 %), E. coli (18,36 %), P. multocida (32,9 %), P. haemolytica (21,52 %). Вивчено в порівняльному аспекті різні схеми лікування асоціативних бронхопневмоній овець. Найбільш ефективним (100 %) виявилось комплексне застосування препаратів: антгельмінтика з антибіотиком та імуностимулятором (біомектин з енроксилом та метилурацилом). Використання комплексних схем лікування призводить до одужання тварин і забезпечує нормалізацію в їх організмі кількості еритроцитів, лейкоцитів, загального білка, БАСК, Т-, В-лімфоцитів, ЦІК, еозинофілів. Розроблений і обґрунтований аерозольний метод лікування і профілактики диктіокаульозно-мікробної бронхопневмонії із застосуванням біомектину в дозі 0,016 мл/кг маси тіла разом з енроксилом та метилурацилом. Доведено ефективність аерозольної преімагінальної дегельмінтизації біомектином (у дозі 0,016 мл/кг одноразово) разом з метилурацилом (в дозі 20 мг/кг) за схемою: перша обробка - на 20-й день після першого випасу; друга - через 4 тижні після першої дегельмінтизації і третя - на 6-й тиждень після останньої обробки.