Павленко В. М. Поліпшення стійкості легкових автомобілів раціональним вибором в експлуатаційних умовах характеристик фрикційних пар

Об'єкт дослідження - процес зміни показників стійкості легкового автомобіля в експлуатаційних умовах у процесі циклічних гальмувань. Предметом дослідження є забезпечення стійкості руху легкового автомобіля з різними сполученнями фрикційних пар передніх і задніх гальм. Використовувалися теоретичні методи (рішення і аналізу стійкості диференціальних рівнянь, теорії подоби, теорії імовірності та математичної статистики) та експериментальні методи (стендові випробування, електричний вимір фізичних величин) дослідження. Наукова новизна: вперше з використанням коефіцієнта стійкості визначено різні варіанти черговості блокування коліс залежно від дійсного розподілу гальмових сил між осями і інтенсивності гальмування; вперше визначено раціональний закон розподілу гальмових сил між осями під час службових гальмувань; вперше визначено взаємозв'язок границь стійкого стану автомобіля проти заносу під час службових гальмувань зі значеннями коефіцієнта зчеплення коліс із дорогою, завантаженням машини та інтенсивністю гальмування; подальшого розвитку набув метод підбору передніх і задніх фрикційних пар за коефіцієнтом стійкості автомобіля. Практичне значення: методика оцінки стійкості автомобіля проти заносу в процесі гальмування за коефіцієнтом стійкості використовується під час проведення експертизи ДТП Харківським інститутом судової експертизи ім. М.С. Бокаріуса; матеріали роботи прийняті до використання під час розробки нових стандартів з сертифікації гальмових накладок і гальмових механізмів легкових автомобілів Харківським регіональним науково-виробничим центром стандартизації, метрології й сертифікації.