Абаніна Н. С. Соціальний опір у самоорганізації суспільства

Об’єкт – мисленнєві моделі соціального опору в самоорганізації суспільства. Мета – соціально-філософський аналіз соціального опору в самоорганізації суспільства, його сутнісних характеристик, механізмів взаємодії з інноваціями та впливу на міру життя соціальної системи. Методи – принципи сходження від абстрактного до конкретного, єдності логічного та історичного, загального взаємозв’язку, розвитку, а також принципи історизму, об’єктивності, цілісності, людиноцентризму, гуманізму; діалектичний, системний, діяльнісний, синергетичний та герменевтичний підходи. Теоретичні результати і новизна – обґрунтовано використання поняття «соціальний опір» у дослідженні соціальних систем, вивчено закономірність взаємозв’язку опору та інновацій у процесі самоорганізації та розвитку суспільства. Практичні результати та сфера використання – вирішення конкретних теоретичних і практичних проблем розбудови держави та громадянського суспільства України, розробка моделей оптимізації функціонування соціальних систем, використання як методологічного підґрунтя у викладанні навчальних курсів та у розробці державних, галузевих та регіональних програм розвитку.